| shumey | Дата: Понеділок, 24.09.2018, 14:27 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 3
Група: Администраторы
Повідомлень: 63
Статус: Offline
| Пропозиція Концепції УКРЕККА для МФУ
Міністерство фінансів України
Вих.№ 38 від 16.08.18
Асоціація «УкрЕККА» надсилає для розгляду пропозиції щодо реформування системи фіскального контролю розрахункових операцій, розроблені експертами Асоціації.
Виходячи з інтересів суспільства і держави, з урахуванням інтересів і можливостей бізнес спільноти, базуючись на чинній нормативно-правовій базі, з урахуванням позитивного світового досвіду, сучасних досліджень і розробок в сферах комп’ютерних технологій і криптографії, пропонується простий, доступний, ефективний інструментарій і комплекс технологій для побудови глобальної системи фіскального контролю розрахункових операцій з захистом інформації на архітектурі асиметричних ключів, механізмами активного громадського контролю, безпаперовій технології реєстрації, обліку і звітності.
Прошу розглянути наші пропозиції, врахувати їх і взяти за основу для проведення експериментального проекту «новітніх РРО» та розробки відповідних нормативно-правових актів.
Додаток: Концепція розвитку Державної автоматизованої системи реєстрації розрахункових операцій на 16 арк.
З повагою, Виконавчий директор Маціпура В.В.
Державна автоматизована система реєстрації розрахункових операцій
Концепція розвитку
Цей документ містить загальний технічний опис (концепцію) побудови
автоматизованої системи збору та зберігання даних розрахункових
операцій.
Вступ
За оцінками МЕРТ рівень тіньової економіки в Україні, визначений за методом «витрати населення – роздрібний товарооборот» у 2017 р. склав 47 % ВВП (1 трлн. 400 млрд. грн. = 50 млрд. $).
За інформацією Міністерства фінансів України кількість активних платників податків становить 2 млн.836 тис. суб’єктів господарювання, у тому числі - 1 млн.117 тис. юридичних осіб, 1 719 тис. фізичних осіб підприємців (https://www.minfin.gov.ua/news/view/uriad-ukhvalyv-rishennia-iaki-daiut-start-innovatsiinym-pidkhodam-u-sferi-rro?category=dohidna-politika&subcategory=podatki).
Із них тільки 109 тис. (3.8%) суб’єктів господарювання зареєстрували і використовують 283 тис. реєстраторів розрахункових операцій (РРО), якими щоденно на сервери ДФС передається в середньому 18 млн. копій розрахункових документів.
Обсяг розрахункових операцій, проведений через РРО, у 2017 році склав 896 407 млн.грн., таким чином обсяг податкових зобов’язань, сплачених кінцевими споживачами, складає близько 150 млрд. грн., що становить понад 15% надходжень державного бюджету.
Простий розрахунок свідчить, що середньорічний обсяг реалізації через 1 РРО становить 3 млн.167 тис. грн., тобто - одна середньостатистична торгова точка генерує обсяг доходів втричі більший за поріг (1 млн.грн. за рік) права не застосовувати РРО.
Якщо припустити, що 50% СГ (1 млн.363 тис.), які зараз не застосовують РРО, встановлять і будуть використовувати РРО з річним обсягом реалізації 1 млн. 500 тис. грн., при існуючому рівні податкового навантаження ( 5.5%), - додаткові надходження до бюджету становитимуть понад 100 млрд.грн., а сума ПДВ, сплаченого кінцевими споживачами становитиме близько 360 млрд. грн.
Це мінімальна оцінка обсягів податкових зобов’язань, сплачених кінцевими споживачами, які не дійшли до бюджету, а щоденно лягають в кишені підприємців, в основному на спрощеній системі оподаткування, не використовуючих РРО.
Що робити ?
Поетапно, але швидко розширювати сферу застосування РРО !
Яких ?
Надійних, «чесних», недорогих.
Висновки
Використовувана в даний час технологія захисту інформації (на симетричних ключах) в державній системі контролю розрахункових операцій (технологія НБУ) морально застаріла, належним чином не обслуговується і не підтримується розробниками.
Це створює критичні ризики з точки зору надійності, захисту інформації, кібербезпеки, а також перспектив розвитку функціоналу системи.
Враховуючи що належний державний контроль в сфері розрахункових операцій має суттєвий вплив на ріст ВВП, наповнення бюджету, суттєво впливає на рівень тіньової економіки,
- є ефективним інструментом боротьби з джерелами фінансування корупції, контрабандою, випуском контрафактної продукції,
- забезпечує рівні конкурентні умови і податкове навантаження для суб’єктів господарювання,
- забезпечує дотримання принципів соціальної справедливості і прав споживачів,
питання реформування і подальшого розвитку системи контролю розрахункових операцій, правильний вибір перспективного технічного рішення, підвищення ролі громадського суспільства в цій сфері мають ключовий вплив на подальший розвиток економіки України, рівень тіньової економіки, корупції, інвестиційну привабливість.
Виходячи з інтересів суспільства і держави, з урахуванням інтересів і можливостей бізнес спільноти, базуючись на чинній нормативно-правовій базі, з урахуванням позитивного світового досвіду, сучасних досліджень і розробок в сферах комп’ютерних технологій і криптографії, пропонується простий, доступний, ефективний інструментарій і комплекс технологій для побудови глобальної системи фіскального контролю розрахункових операцій з захистом інформації на архітектурі асиметричних ключів, механізмами активного громадського контролю, без паперовій технології реєстрації, обліку і звітності.
Він повністю відповідає Законодавству України, директивам ЄС у сфері захисту інформації, імплементованим як ДСТУ CWA 14365-1:2008, ДСТУ CWA 14365-2:2009, в тому числі фінансової при проведенні торгових операцій, наданні послуг, передбачає широкі можливості і перспективи для розширення функціоналу, оперативності та ефективності державного контролю в сфері грошово-товарного обігу.
" Ми пропонуємо суттєво спростити систему реєстрації. Також ми хочемо залучити інновації, які є ключовими пріоритетом нашого Уряду " в.о. Міністра фінансів О. Маркарова.
1. Мета
Метою модернізації автоматизованої системи реєстрації розрахункових операцій є
- Впровадження ефективної моделі взаємодії та чіткого розподілу прав, обов’язків та відповідальності між учасниками процесу реєстрації та обліку розрахункових операцій;
- Захист даних від спотворення сучасними засобами криптографічного захисту інформації у всіх елементах системи та етапах обробки і передачі даних на базі Інфраструктури відкритих ключів (PKI),
- Забезпечення дистанційного контролю і моніторингу технічного стану РРО та його внутрішнього програмного забезпечення,
- Суттєве зменшення вартості компонентів системи і витрат на її експлуатацію,
- Створення ефективної системи громадського контролю.
Реалізація проекту забезпечує:
Спрощення процедур створення, зберігання документів і звітів, пов’язаних з проведенням розрахункових операцій;
Мінімізацію очної взаємодії суб’єктів господарювання з працівниками контролюючих органів;
Виключить можливості зловживань і шахрайства з боку суб’єктів господарювання направлені на приховування виручки і податкових зобов’язань;
Можливість максимально автоматизувати процедури оцінки ризиків ухилення від сплати податків, мінімізувати державні витрати на моніторинг, аудит і контроль операцій з використанням РРО.
Технічне рішення забезпечує вирішення наступних задач:
Безумовна відповідність (автентичність), інформації, надрукованої в розрахункових та звітних документах інформації, що занесена до електронної контрольної стрічки (екс), яка включає електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, і відповідно передана каналами зв’язку до ДФС;
забезпечення технічних можливостей організації впровадження громадського контролю розрахункових операцій через on-line сервіси ДФС, у тому числі E-Recept, без ідентифікації споживача і оприлюднення персональних даних.
Дистанційна on-line верифікація програмного забезпечення РРО;
Заміну паперових зовнішніх засобів контролю спеціальними апаратними засобами контролю (АЗК);
Вивід (читання) ЕКС з РРО на зовнішні носії з метою довгострокового зберігання ЕКС, аналізу та обліку даних ЕКС для цілей суб’єктів господарювання, контролюючих/уповноважених органів;
Автоматичний контроль автентичності і цілісності розрахункових та звітних документів, сформованих РРО в електронній формі;
Можливість автоматичного контролю роздрібних цін для товарних груп, де передбачений державний контроль;
Можливість автоматизованого контролю за обігом окремих товарних груп у тому числі підакцизних, соціальних та іших.
Очікуваний соціально-економічний ефект:
1. Для суспільства:
- Розширення бази оподаткування, збільшення ВВП і бюджетних надходжень;
- Формування правильного суспільно-економічного світогляду: податки платять в першу чергу громадяни, а не бізнесмени, громадяни контролюють правильність обліку бізнесом сплачених ними податків;
- Забезпечення соціальної справедливості, чесного обліку податкових зобов’язань, рівних конкурентних умов, прозорості бізнесу;
- Посилення громадського контролю за діяльністю бізнесу і державних органів.
2. Для суб’єктів господарювання:
Рівні конкурентні умови;
Зменшення кількості безпідставних перевірок, витрат на облік податкових зобов’язань і обслуговування корупційних викликів;
Зменшення витрат на придбання і обслуговування РРО;
Повна автоматизація обліку торгових операцій, руху товарів, контроль персоналу.
3. Для ДФС:
Повна автоматизація обліково-звітних операцій в сфері розрахункових операцій;
Об’єктивність визначення і суттєве розширення бази оподаткування;
Автоматизація контролю розрахункових операцій, аудиту, визначення ризикових груп і суб’єктів, скорочення виїзних перевірок;
Зменшення корупційних зловживань, підвищення об’єктивності і ціле направленості контролю на конкретні ризикові групи.
1. Суб’єкти правовідносин і користувачі системи
Основними користувачами системи є:
Державна фіскальна служба - (ДФС);
Суб’єкти господарювання - (СГ);
Виробники/постачальники РРО - (Вир_РРО);
Виробники/постачальники МБ - (Вир_МБ);
Центри сервісного обслуговування РРО - (ЦСО).
2. Основні функції і зони відповідальності учасників системи
2.1. Суб’єкти господарювання:
- Придбання РРО, обладнання місця розрахунків;
- Забезпечення електроживлення і каналів зв’язку для РРО;
- Створення розрахункових документів і видача їх споживачу;
- Зберігання в РРО чи на зовнішніх носіях ЕКС,
- Використання РРО у відповідності з настановою по експлуатації, не допускає втручання в внутрішні вузли та програмне забезпечення РРО.2.2. ДФС:
- В режимі 24/7 приймає, обробляє і зберігає електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків;
- Проводить аудит отриманих даних, визначає групи ризиків, здійснює камеральні перевірки;
- Розробляє та впроваджує on-line сервіси для автоматичного формування підсумків розрахункових операцій для СГ, що використовують РРО, та забезпечує автоматичне формування звітності про застосування РРО в персональному кабінеті платника податку;
- Розробляє та впроваджує on-line сервіси для забезпечення можливості громадського контролю за розрахунковими операціями, забезпечує можливість перевірки розрахункових документів, реалізує механізми мотивації споживачів отримувати та перевіряти розрахункові документи;
- Впроваджує on-line сервіси для ініціалізації МБ РРО, реєстрації сертифікатів відкритих ключів РРО, реєстрації введених в обіг РРО;
- при цьому здійснює перевірку/завантаження еталонного внутрішнього ПЗ РРО;
- Впроваджує on-line сервіси для персоніфікації РРО при введенні в експлуатацію;
- Впроваджує on-line верифікацію програмного забезпечення РРО, що знаходяться в експлуатації.
2.3. Виробники РРО:
– Згідно з технічними регламентами, затвердженими в установленому порядку, розробляють новітні моделі РРО з ЕКС, цифровим підписом розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, з друкуванням в розрахунковому документі QR-коду для автоматичного зчитування і перевірки в сервісі ДФС;
- за власний рахунок у встановленому порядку здійснюють перевірку відповідності РРО технічним регламентам (вимогам до них) і надають необхідну документацію, еталонні зразки, експертні висновки, сертифікати відповідності для включення РРО в Державний реєстр РРО;
- виробляють, встановлюють МБ, ініціалізують їх в Центрі ініціалізації та зберігання сертифікатів РРО ДФС і вводять в обіг РРО;
- у встановленому порядку реєструють кожний екземпляр РРО, введений в обіг, в Державному реєстрі екземплярів РРО;
- забезпечують їх технічне обслуговування і ремонт, безпосередньо, або на договірних засадах через мережу ЦСО;
2.4. Центри сервісного обслуговування РРО (ЦСО)
– виконують введення в експлуатацію, персоніфікацію і реєстрацію РРО з МБ в ЦІЗС (для конкретного СГ);
- забезпечують програмування, технічне обслуговування, гарантійний та післягарантійний ремонт, інформаційно-консультативну сервісну підтримку на підставі договорів з Виробниками РРО і СГ користувачами.
3. Захист інформації та безпека системи
Модуль безпеки, виконаний у вигляді смарт-чіпу або інтегрований в процесор фіскального блоку повинен забезпечувати:
- використання цифрового підпису з дотриманням вимог ДСТУ 4145-2002. “Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, що ґрунтується на еліптичних кривих. Формування та перевірка”,
- наявність необнуляйомого лічильника надрукованих розрахункових та звітних документів з інкрементом на одиницю при формуванні кожного наступного розрахункового або звітного документа;
- формування відкритого та таємного ключа цифрового підпису РРО,
- унеможливлення витоку таємної ключової інформації,
- формування сертифікату відкритого ключа РРО, який підтверджується накладанням електронного цифрового підпису виробника РРО,
- накладання цифрового підпису РРО на розрахункові та звітні документи реєстратора,
- узгодження сеансових ключів шифрування конфіденційної інформації суб’єктів господарювання при передачі контрольно-звітної інформації до СОД РРО по інформаційно-телекомунікаційних системах загального користування за протоколом Ди?ффи — Хе?ллмана.
Модель РРО, повинна мати позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, або свідоцтво Національного Банку України. При розробці моделі РРО застосовуються вимоги до апаратного та апаратно-програмного забезпечення РРО для засобів криптографічного захисту інформації (КЗІ) категорій П та Р, виду Б, класу Б1 відповідно до діючої редакції Положення про порядок розроблення, виробництва та експлуатації засобів криптографічного захисту інформації, затвердженого наказом Адміністрації державної службі спеціального зв’язку та захисту інформації України № 141 від 20.07.2007
3.1. Правовий статус цифрового підпису РРО
Підтвердження безумовної відповідності (автентичності) інформації, що занесена до електронної контрольної стрічки (ЕКС), яка включає електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, і на яку накладено цифровий підпис, надрукованій в розрахункових та звітних документах. Таке підтвердження відповідності за правовим статусом прирівнює інформацію в електронній формі до надрукованої в документі.
4. Опис елементів системи
4.1. РРО з ЕКС
Конструкція і програмне забезпечення РРО повинні забезпечувати формування електронних розрахункових документів (ЕРД) і фіскальних звітних чеків (Z-звітів), що відповідають наступним вимогам:
ЕРД і Z-звіти повинні:
- бути однозначно зв’язані з РРО;
- ідентифікувати РРО;
- бути зв’язані з даними на яких вони базуються, таким чином, що кожне спотворення даних може бути виявлено.
При проведенні розрахункових операцій РРО формує розрахунковий документ (чек продаж, чек повернення, чек внесення, чек видачі та ін.) і Z-звіт. При формуванні кожного такого документу використовуються затверджені ДФС шаблони і формати даних. Шаблон документа включає всі дані, які друкуються в розрахункових документах і Z-звітах, унікальний номер документу та цифровий підпис. Кожний електронний документ або Z-звіт створюється в формі окремого запису (блока даних) в ЕКС.
Друк розрахункових документів і Z-звітів здійснюється після створення електронного документа. Додатково до обов’язкових реквізитів розрахункових і звітних документів, передбачених законодавством, РРО повинен забезпечити друкування у вигляді графічного двомірного коду (QR code) наступних даних: ідентифікаційні дані РРО, дата та час проведення розрахункової операції (виконання Z-звіту), порядковий номер розрахункового (звітного) документу, суму розрахункової операції та цифровий підпис РРО вказаних даних;
Для тимчасового зберігання ЕКС використовується модуль енергонезалежної пам'яті, який входить до складу РРО.
Вивід ЕКС з РРО може виконуватись у відповідності з регламентом, затвердженим ДФС для відповідних сфер застосування (діяльності), в режимі реального часу, або з визначеним інтервалом часу, наприклад, один раз в зміну/добу, на запит.
Вивід ЕКС на зовнішній пристрій повинен здійснюватись через наявний в РРО канал інтернет зв’язку. ЕКС повинна зберігатись в пам’яті РРО до отримання від ДФС підтвердження (квитанції) про її прийом.
Передбачається відміна вимоги зберігання ЕКС в РРО на протязі трьох років.
4.2. Модуль безпеки РРО
Для виконання криптографічних операцій, необхідних для формування ЕКЛ, фіскальний блок РРО має модуль безпеки (МБ).
МБ виконує наступні функції:
- генерація ключової інформації;
- захищене зберігання закритого ключа способом, який унеможливлює його витік в навколишнє програмно-апаратне середовище;
- зберігання сертифікатів відкритих ключів (СВК);
- захищене зберігання номера РРО (захист від модифікації);
- захищене зберігання фіскального номера (захист від модифікації);
- ведення внутрішнього лічильника оброблених документів (ЛОД);
- автоматична підстановка значення ЛОД, фіскального номера, заводського номера РРО, номера МБ і номера СВК в дані, на які накладається ЕЦП;
- формування і перевірка ЕЦП;
- шифрування даних ЕКС.
4.3 Центр ініціалізації і зберігання сертифікатів РРО (ЦІЗС)
Центр ініціалізації і зберігання сертифікатів (ЦІЗС) здійснює:
- ініціалізацію МБ,
- зберігання і оновлення сертифікатів відкритих ключів РРО.
Основні функції ЦІЗС:
- ініціалізація МБ;
- ведення бази даних сертифікатів відкритих ключів РРО;
- отримання запитів та формування сертифікатів відкритих ключів РРО;
- надання сертифікатів відкритих ключів РРО користувачам РРО та контролюючим органам.
Організаційно ЦІХС повинен бути незалежною організацією чи структурним підрозділом ДФС, сервіси якого використовуються відповідними підрозділами і фахівцями ДФС, а також виробниками РРО, ЦСО для виконання покладених на них функцій на безоплатній основі.
4.4. Сервер зберігання розрахункових документів
Сервер зберігання розрахункових документів (СЗРД) в автоматичному режимі цілодобово приймає електронні розрахункові документи від РРО суб'єктів господарювання, забезпечує вхідний контроль, попередню обробку і зберігання даних.
Основні функції СЗРД:
- прийом електронних розрахункових документів від РРО суб'єктів господарювання;
- перевірка прийнятих ЕРД з використанням алгоритмів ЕЦП;
- взаємодія з ЦІХС при спеціальних перевірках ЕРД;
- захищене зберігання ЕРД в централізованій базі даних;
- централізована статистична обробка даних, розрахунки інтегральних і диференційних критеріїв для оцінки ризиків і відхилень, автоматичне визначення ризиків, відхилень і ризикових групи користувачів;
- розмежування доступу користувачів (територіальних підрозділів, податкових інспекторів-аудиторів) до бази даних ЕРД;
- можливість доступу СГ до своїх ЕРД для перегляду / контролю (опціонально).
4.5 АРМ податкового інспектора-аудитора
АРМ податкового інспектора-аудитора призначений для роботи співробітників ДФС, які здійснюють аналіз, контроль, перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог в сфері розрахункових операцій з використанням РРО.
Основні функції АРМ податкового інспектора:
- пошук, відображення та автоматична перевірка автентичності та цілісності ЕРД (чеків, звітів та ін.);
- аналіз діяльності СГ на підставі результатів автоматичної оцінки ризиків і відхилень;
- перехресний аналіз обсягів (цін) реалізації в розрізі номенклатурних груп товарів (в тому числі підакцизних), регіонів, часових інтервалів;
- формування спеціальних запитів, корекція налаштувань автоматичної системи оцінки ризиків;
- контроль повноти і своєчасності передачі СГ електронної звітності.
5. Порядок виробництва, введення в експлуатацію та контролю РРО
Загальний порядок експлуатації РРО показаний на ілюстрації 1 (стор.8). Цифрами на малюнку показані наступні етапи виробництва, введення в експлуатацію та контролю РРО з ЕКЛ:
1. Виробництво РРО;
2. Заявка на реєстрацію МБ в ЦІЗС;
3. Верифікація ПЗ з еталонним ПЗ, що зберігається на сервері ЦІЗК або завантаження з сервера ЦІЗС еталонного ПЗ, первинна ініціалізація МБ, реєстрація сертифікату відкритого ключа РРО;
4. Реєстрація РРО в реєстрі екземплярів РРО, введення в обіг;
5. Придбання РРО СГ через ЦСО;
6. On-line персоніфікація і фіскалізація РРО в ЦСО, - автоматичне, через оn-line сервіси ДФС, занесення в МБ або в фіскальну пам’ять необхідних параметрів і реквізитів (СГ, господарська одиниця і т.п.).
7. Програмування РРО, інструктаж персоналу СГ, встановлення на місці розрахунків, передача РРО в експлуатацію;
8. Експлуатація РРО, формування розрахункових документів.
9. Передача ЕКС до ДФС каналами зв’язку;
10. Контроль використання РРО СГ, перевірка ЕКС податковими інспекторами-аудиторами, On-line верифікація ПЗ РРО;
11. Запит / перевірка фіскальних чеків споживачами.
6. Нормативно-правова база, необхідна для функціонування автоматизованої системи контролю застосування реєстраторів розрахункових операцій з електронною контрольною стрічкою
В рамках експериментального проекту дана конфігурація системи може функціонувати чинному правовому полі.
Після завершення експериментального періоду експлуатації і випробувань необхідно розробити і затвердити постановою КМ України технічних регламентів РРО (вимог до реалізації фіскальних функцій);
Відповідно до Закону №265 необхідно затвердження НБУ оновленої технології захисту інформації і передачі даних.
Потрібно оновлення порядків використання РРО, затверджених наказом МФУ № 547.
8. Подальший розвиток і додаткові можливості використання системи
Пропонована модернізація автоматизованої системи збору даних з РРО дозволяє отримати основу для побудови різних аналітичних, контролюючих та соціальних систем.
Основні напрямки подальшого розвитку системи:
- Електронна акцизна марка - фіксація номера акцизної марки в чеку РРО дозволить забезпечити повний замкнутий цикл контролю за підакцизною продукцією
- від виробництва до продажу в кінцевій роздрібній точці окремих одиниць продукції. Автоматичне визначення повторного використання або виявлення підробленої акцизної марки з визначенням конкретного РРО через який була проведена продаж контрафактної продукції.
- Контроль за рівнем цін і продажами соціально значущих товарів.
- Можливість автоматичного розрахунку і компенсації роздрібним точкам різниці у вартості соціально значущих товарів при продажу пільговим категоріям населення.
- Створення системи мотивації покупців вимагати у СГ реєстрації розрахункової операції, друку, видачі фіскальних чеків і перевірки їх електронних копій на сервері ДФС шляхом проведення чекових лотерей, механізмів “кеш-бек”, часткової компенсації покупцям сплаченого ними ПДВ, інших заходів.
- Створення автоматичної аналітичної системи обліку товарообігу і внутрішнього торгового (виробництво/імпорт - зберігання - реалізація) для оцінки і контролю податкових надходжень від виробників та імпортерів.
9. Шляхи зменшення вартості РРО.
На сьогоднішній день випускається велика кількість дешевих гаджетів, технічні характеристики яких багаторазово перевищують аналогічні характеристики фіскальних апаратів. Виникає ілюзія що можна замінити фіскальні апарати на модні гаджети.
Але необхідно відзначити:
1. В обліку фіскальних операцій зацікавлена тільки держава. (Не продавець і не покупець!)
2. Апарат, який повинен враховувати фіскальні операції знаходиться на території продавця і дуже слабо, практично, не контролюється з боку держави.
3. В таких умовах завжди будуть виникати бажання продавця «підправити» фіскальну звітність.
4. Відповідно фіскальний апарат не повинен дозволяти «правити» звітність і видавати не враховані чеків.
Як цього досягти?
Розглянемо кілька варіантів.
Варіант 1. (від 250$)
Фіскальний сервер. Онлайн реєстрація розрахункових операцій.
Софт на мобільному гаджеті звертається на фіскальний сервер ДФС, передає суму покупки і отримує унікальний номер, який друкує на чеку.
Але, якщо чек друкувати на загальнодоступному принтері, то немає ніякого захисту від фальсифікації чеків шляхом встановлення додаткового програмного забезпечення яке друкує такі ж чеки, але без фіскалізації даних через на сервер ДФС. Номер чеку буде підробний, але зовнішньо, з точки зору споживача, виглядатиме як справжній.
Онлайн облік операцій збільшить час обслуговування покупців і в місцях масового обслуговування (наприклад, супермаркетах) це призведе до збільшення черг, а найменший збій зв'язку створюватиме затримки, черги, інциденти і інші конфліктні ситуації.
Крім цього переважна більшість гаджетів масового вжитку мають обмежений термін експлуатації (3-4 роки), за ергономікою, дизайном і конструкцією не пристосовані до інтенсивної експлуатації в промислових умовах. Це призведе до суттєвого збільшення витрат СГ на ремонт і заміну таких пристроїв.
Варіант 2. (від 100$).
Використання загальнодоступних принтерів для друку чеків.
Навіть якщо цей принтер буде підключений до добре захищеного фіскального пристрою, його завжди легко підключити до іншого пристрою і друкувати все що завгодно.
Варіант 3 (до 100 $).
Фіскальні принтери, які формують фіскальний чек тільки через МБ.
Для роботи з сучасними гаджетами (планшетами, мобільними телефонами що працюють під управлінням ОС Android або iOS) можуть мати бездротові інтерфейси (bluetooth, Wi-Fi).
На сьогоднішній день, при масовому виробництві з використанням сучасної елементної бази, собівартість виробництва в Україні таких фіскальних принтерів не буде перевищувати $ 50-100.
З огляду на те, що термін служби РРО відповідно до законодавства становить 7 років, можливо організувати впровадження таких пристроїв без попередньої оплати, на умовах лізингу (оренди), включивши ці витрати в склад абонентської плати за сервісне обслуговування.
З урахуванням страхових витрат, фінансових і курсових ризиків, витрат на ремонти сума місячної орендної плати не буде перевищувати 50-60 грн.
Виконавчий директор Маціпура В.В.
http://www.uekka.org.ua/novina....fu.html
|
| |
| |
