| admin | Дата: Середа, 04.11.2015, 18:45 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
від 17.09.2015 р. № 544/Р/16-31-22-04-27
Щодо використання РРО
Головне управління ДФС у Полтавській області за результатами розгляду Вашого запиту <…> надає податкову консультацію відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями.
Питання 1. Як провести по РРО продажу за одним чеком, якщо клієнт розрахувався за покупку з двох різних карток (два сліпа - на одній картці не вистачає грошових коштів)?
Відповідно до норм пунктів 1, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями (далі - ЗУ № 265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (останній Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 № 485), з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно статті 2 ЗУ № 265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно п. 11 статті 3 ЗУ № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Виходячи з вищевикладеного, через реєстратор розрахункових операцій повинні проводитися розрахункові операції по продажу товарів (наданні послуг) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, а не кількість карток (сліпів).
У разі, коли споживач здійснює розрахунок двома платіжними картками, розрахунковий документ на РРО може друкуватися окремо на кожну суму розрахунку, чи один розрахунковий документ на загальну суму продажу.
Питання 2. Проведено операцію повернення коштів через РРО (рекомпенсація) не на ту картку, з якої було сплачено. Це порушення? Які санкції? Як виправити?
Пунктом 2 статті 3 ЗУ № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно пунктів 5, 7 розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), від 28.08.2013 № 417 (далі - Порядок № 417) реєстрація продажу (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.
Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків:
- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача";
- забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".
У разі якщо оплата за товар (послугу) здійснювалась у безготівковій формі із застосуванням платіжного термінала та РРО, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) відбувається у безготівковій формі через установу банку на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Питання 3. Пунктом 13, 14 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій № 417 передбачено, що виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Зіпсовані аркуші книги ОРО та такі, на яких зроблено більше 5 виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис "Анульовано", проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш книги ОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші. Чи відноситься продавець/касир-оператор до "відповідальної особи", яка має право засвідчувати виправлення записів в книзі ОРО? Чи можна призначити розпорядженням продавця/касира-оператора "відповідальною особою"? Якщо ні, то хто, крім власне ФОП, може бути "відповідальною особою", якщо у ФОП з найманих працівників тільки продавець?
Відповідно пункту 13 глави 4 розділу 2 Порядку № 417 виправлення записів у книзі ОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов'язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб'єкта господарювання або суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємця. Відповідальна особа призначається суб'єктом господарювання.
Питання 4. Відповідно пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій № 417: "Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО" до книги ОРО вноситься сума готівки та сума розрахунків, а сама сума розрахунку відповідно до абзацу 4 пункту 3 розділу 1 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій № 417: "Сума розрахунку - сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо." Яку суму із Z-звіту переносити до КОРО: суму готівки чи готівка + картка/чек?
Відповідно пунктів 6, 8 глави 4 розділу 2 Порядку № 417 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. За бажанням суб'єкта господарювання у графах 5 - 8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі книги або в книзі за формою додатка 3 можна виконувати додаткові записи, де підсумовуються дані за розрахунками за день чи за місяць.
Виходячи з вищевикладеного, суб'єкту господарювання необхідно щоденно виконувати записи про рух готівки та сум розрахунків, в тому числі й у безготівковій формі. Суми розрахунків у безготівковій формі допускається записувати окремо в введену додаткову графу в розділі 2 книги ОРО.
Питання 5. ЦСО не відремонтував за 7 днів РРО. Як трактувати пункт 4 статті 14 Закону про РРО? Відповідно до пункту 4 статті ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 № 265/95-ВР, в редакції від 23.07.2015 р., у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій. Хто придбає та у чиїй власності перебуває резервний РРО - суб'єкт господарювання ФОП чи ЦСО? Чи ФОП зобов'язаний мати резервний РРО?
Згідно пункту 4 статті 14 ЗУ № 265/95-ВР центри сервісного обслуговування зобов'язані у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів та у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.
Відповідно до статті 17*1 ЗУ № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт реєстраторів розрахункових операцій, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб'єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі незабезпечення гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій у строки, встановлені цим Законом, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання резервного реєстратора розрахункових операцій - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно пунктів 4, 20 глави 2 розділу 2 Порядку № 417 реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.
Для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі - реєстраційна заява);
- копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- копію договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Виходячи з вищевикладеного, суб'єкту господарювання не обов'язково мати резервний РРО, так як можливе здійснення діяльності протягом семи робочих днів з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій (стаття 5 ЗУ № 265/95-ВР), але в разі незабезпечення сервісним центром гарантійного ремонту реєстратора розрахункових операцій не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт реєстратора розрахункових операцій суб'єкту господарювання необхідно, з метою непорушення норм чинного законодавства, припинити здійснення діяльності до моменту отримання відремонтованого РРО, або зареєструвати та ввести в експлуатацію резервний РРО.
Питання стосовно того, у чиїй власності повинен перебувати резервний РРО, в разі незабезпечення гарантійного ремонту центром сервісного обслуговування, ЗУ № 265/95-ВР не визначено.
Питання 6. Згідно абзацу 9 пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) № 417: "У кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання в книгах ОРО". Які документи зобов'язаний ФОП підклеювати у КОРО, окрім Z-звіту? (РРО встановлено у 2015 році з КСЕФ). Чи буде порушенням і якого саме нормативно-правового акту вклеювання в КОРО "нульового чеку та звіту про передачу даних"?
Відповідно абзацу 9 пункту 4 розділу 3 Порядку № 417 суб'єкт господарювання повинен забезпечити виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО. Підклеювання в книгу ОРО будь-яких інших документів законодавчо не передбачено. За вклеювання в книгу ОРО "нульового" чеку та звіту передачі даних до суб'єкта господарювання законодавчо не передбачено застосування фінансових (штрафних) санкцій.
Заступник начальника Ж.Б. Кузнецова
Источник: http://buhgalter911.com/Res/Zakoni/Pisma/Pisma_635812111052856445.aspx
© Buhgalter911.com
|
| |
| |
