Касові апарати всюди: Наведення ладу чи мільярдні збитки

admin

Дата: Середа, 18.09.2019, 17:49 | Повідомлення # 1

Ранг 10

Група: Администраторы

Повідомлень: 2045

Статус: Offline

Касові апарати всюди: Наведення ладу чи мільярдні збитки і тінізація бізнесу?

Верховна Рада України IX скликання вже в перший день своєї роботи, 29 серпня, згенерувала два законопроекти в економічній сфері, які мають всі шанси або змінити країну, ставши одним з пунктів обіцянки президента Володимира Зеленського про "державу в смартфоні", або ж викликати обвал малого бізнесу і невдоволення пересічних українців через зростання цін.

Закони про касові апарати і "стукачів"

Мова йде про законопроекти №1053-1 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" та №1073 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг". Хоча обидва документи встигли стати предметом обговорень та критики, обидва вони були вже прийняті в першому читанні 10 серпня і чекають поправок і другого голосування.

Коротенько, суть обох пов'язаних законопроектів зводиться до змін у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або, простіше кажучи, касових апаратів. У документах пропонується змінити правила їх застосування, розширивши сферу їх застосування, доповнити перелік програмними РРО, що дозволить впровадити електронний чек і, одночасно, збільшити відповідальність підприємців за порушення порядку користування РРО.

Особливе невдоволення у бізнесу викликали норми закону, якими споживачі отримають право ініціювати перевірку продавця щодо можливого порушення ним порядку проведення розрахункових операцій при покупці на суму понад 100 гривень. Якщо перевірка доведе правоту споживача, він має право на компенсацію за рахунок штрафних санкцій, накладених на підприємця, у розмірі 100% від покупки. Як наслідок, виходить механізм тиску на малий бізнес за рахунок звернення споживачів у фіскальні органи за фактом можливих порушень при розрахунках і легальні підстави для податківців для проведення перевірок.

У разі підтвердження порушення підприємцем порядку розрахунку, його чекає штраф, але не 1 гривня, як сьогодні, за перше порушення і 100% від вартості проданого з порушенням товару, а куди вище. Запропоновані законопроектом штрафні санкції за такі порушення починаються зі 150% від вартості проданого з порушенням товару. В 2-10 разів зростуть штрафні санкції за окремі порушення, наприклад, якщо сьогодні розрахунок через касу без попереднього програмування назви, ціни товару і його кількості обійдеться штрафом у 85 гривень, після прийняття законопроекту №1053-1 санкції зростуть до 850 гривень.

Не дивно, що у деяких експертів законопроект отримав невтішне найменування "закону про стукачів". У Державній регуляторній службі України відзначають, що подібні норми несуть у собі значні корупційні ризики за рахунок використання цього механізму фіскалами, недобросовісними конкурентами або просто покупцями з особистих неприязних відносин.

Самі автори законопроекту вважають, що таким чином вони полегшують життя підприємцю, надавши право вибирати класичний або програмний електронний РРО, спрощення процедури його реєстрації, легалізацію розрахункових операцій та підвищення рівня захисту прав споживачів.

Електронний чек для всіх?

"Фішкою" законопроекту №1053-1 його автори явно бачать впровадження електронного чека з допомогою установки програмних РРО, які, будучи зареєстровані через електронний кабінет, зможуть здійснювати передачу всієї необхідної документації в режимі онлайн. Споживач зможе отримати електронний чек, наприклад, "з відтворенням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій або дисплеї пристрою, на якому інстальовано програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду".

Така приваблива на перший погляд ідея зазнала серйозної критики з боку Державної регуляторної служби України, яка вказала, що:

- документ не містить закінченого механізму перевірки споживачем автентичності і достовірності розрахункових документів;

- запропонований механізм контролю повинен використовувати електронний кабінет, але його створюють для взаємовідносин між платниками податків і фіскалами, тобто споживачі туди доступу не мають, і тому необхідно створення окремого електронного сервісу.

Але перелік претензій до електронного чеку у ГРС цим не вичерпується. Як повідомляють експерти служби з посиланням на Державну фіскальну службу, в Україні зареєстровано 8 програмних моделей РРО, проте зроблено це було без перевірки відповідності належної документації, еталонних зразків. До того ж, зараз їх використовують в експериментальному проекті ДФС по створенню електронного чека, який планується завершити до 31 грудня 2019 року.

Нарешті, впровадження електронного чека може зіткнутися з елементарними технічними проблемами наявності Інтернету, так Міністерство цифрової трансформації обіцяє 100% покриття території України 3G - і 4G-зв'язком з доступом до широкосмугового інтернету в усіх населених пунктах до 2023 року.

Касами обзаведуться всі

Ще однією претензією бізнесу до законопроектів є "перехідний період" з 1 січня по 31 грудня 2020 року, встановлений для фізичних осіб-підприємців (ФОП) на єдиній групі податку 2-4 груп, дохід яких не перевищує 1 млн грн на рік. Протягом року вони можуть не використовувати РРО. Однак насправді назвати це поступкою не можна, адже сьогодні без РРО можуть працювати ФОП цих груп з оборотом до 1 млн грн, за винятком окремих категорій, на кшталт аптек, ювелірних салонів, магазинів побутової техніки, закладів громадського харчування, туризму і ряду інших.

Простіше кажучи, з 2021 року всі підприємці, чий оборот перевищує 300 тис. грн – обмеження для 1-ї групи платників єдиного податку – зобов'язані будуть обзавестися реєстраторами розрахункових операцій.

Між тим з урахуванням девальвації гривні, зростання споживчих цін 300 тисяч гривень обороту в рік для багатьох українських підприємців сьогодні надто мала сума для того, щоб стимулювати займатися підприємницькою діяльністю, а при переході ж в 2-у групу посилюється і фіскальний тиск. Так, якщо в 2014 році при курсі 8 гривень за долар і вимогу за оборотом до 150 тис. грн у рік підприємець 1-ї групи єдиного податку отримував дохід у 18,75 тис. дол. США, сьогодні це близько 12,1 тис.

Нарешті, в тій же Державній регуляторній службі підрахували, що з урахуванням кількості підприємців 2-4 груп єдиного податку та порядку 20 тис. грн, необхідних на придбання РРО, навчання персоналу, підтримку роботи РРО протягом року, малому бізнесу доведеться витратити на реалізацію законодавчих ініціатив 22,35 млрд грн. В подібній ситуації є великий ризик, що витрати будуть перенесені на плечі споживача, або простіше кажучи, зростуть споживчі ціни.

"Ціна помилки в слові – іноді мільйон"

Сам малий бізнес сприймає законопроекти, як черговий наступ на систему єдиного податку, яка була введена в 1998 році і дозволила в рамках спрощеного оподаткування виживати і потроху розвиватися.

"Пам'ятаю, як доводилося вести справи до цього – загальна система оподаткування вимагала обліку доходів і витрат, виплати податку з прибутку, а як їх порахувати, коли операції в торгівлі здійснювалися за готівковий розрахунок без документів? Ось і знаходилися "рішали", які за 50-100 доларів "вирішували" питання з податковою. 1998 рік змінив цю ситуацію, але податківці з тих пір не раз намагалися домогтися скасування єдиного податку, так ж ситуація виглядає і в цей раз", - вважає підприємець з Києва Сергій, який займається ломбардним бізнесом.

За його словами, існуюча система РРО не позбавлена вад, головна з яких – повна залежність бізнесу від ДФС і фірм, які здійснюють програмування касових апаратів.

"Я купую касовий апарат і йду з ним в ДФС за своєю податковою адресою – тут я отримую адресу фірми, яка зобов'язана внести дані в цей апарат, і самі дані, які на спеціальному бланку заповнені рукою співробітника податкової. На якомусь із цих етапів може статися помилка: в ДФС або на фірмі при заливці даних можуть помилитися, але подивитися, чи правильно все заповнено і лізти всередину апарату я не маю права. Між тим якщо виявиться помилка – відповідати буду я. У цьому зв'язку мені запам'ятався випадок, коли після чергових законодавчих змін треба було внести дані в назву фірми в апараті, однак на фірмі по обслуговуванню РРО це зробити забули. В результаті це було прирівняно до невидачі чека і за тодішніми нормами мені "світив" штраф у 10-кратному розмірі від обороту за весь час роботи з подібною помилкою, що тоді наближалося до мільйона гривень. Слава Богу тоді була шпарина у вигляді відмови у доступі інспекції на перевірку і все обійшлося 80 гривнями штрафу. Штрафи з тих пір звичайно зменшили, але людський фактор нікуди не подівся і платити за чужу помилку не хочеться", - зізнається Сергій.

Боротьба з тінню чи загін у неї?

Хоча ініціатори законопроектів і не призводять в числі аргументів на користь документів бажання поповнити бюджет, це побічно звучить за рахунок заявленої детінізації обороту готівкових коштів. Власне, одним з постійних докорів чиновників до малого бізнесу є використання його в схемах великого бізнесу по мінімізації податків.

Між тим, за результатами дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, сукупні втрати бюджету від використання схем з ФОП, наприклад, оформлення штатного працівника приватним підприємцем або заниження оборотів, оцінюються в 6-9,5 млрд грн у рік. У той же час тільки на маніпуляціях з ПДВ експерти оцінюють втрати в 7-9 млрд грн, контрафакт – від 10 до 12 млрд, рекордною залишається контрабанда – 63-93 млрд грн.

"Бізнес неймовірно важко вивести з тіні і легко туди загнати. Кожен крок, що ускладнює роботу підприємця або процес покупки для споживача, відлякує покупця і змушує шукати інші шляхи підприємцю, простіше кажучи, якщо дотримання закону веде до збитків для бізнесу, дуже ймовірно, що він його просто не буде дотримуватися і піде в "тінь", - вважає Сергій.

https://ua.112.ua/statji....40.html