Застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування

Дата: Субота, 29.10.2016, 11:34 | Повідомлення # 1

Ранг 10

Група: Администраторы

Повідомлень: 2045

Статус: Offline

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» заступника начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Романа Дудника на тему:
«Застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Питання 1. Доброго дня. Хочу спитати, чи мають право фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які перевищили обсяг доходу 1 мільйон гривень, застосовувати розрахункові книжки (далі – РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні діяльності, передбаченої постановою Кабміну України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?

Відповідь. Доброго дня. Відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Згідно зі ст.10 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з внесеними змінами та доповненнями (далі – Закон №265), перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики.

РК не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених ст.9 Закону №265. РРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО (п.6 ст.9 Закону №265).

Крім того, п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 із змінами та доповненнями, дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок та які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів. Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку другої та третьої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 мільйон гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Питання 2. Підкажіть, будь ласка, чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), якщо він припадає на вихідний (святковий) день?

Відповідь. Відповідно до абзацу першого п.7 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Разом з тим, згідно з п.5 ст.254 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV з внесеними змінами та доповненнями, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

Статтею 51 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 №1798-ХІІ з внесеними змінами та доповненнями визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Крім того, пунктом 6 ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV з внесеними змінами та доповненнями визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи викладене вище, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та РК, припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Питання 3. У якому випадку фізичні особи підприємці (платники єдиного податку) повинні застосовувати РРО?

Відповідь. Згідно з п.6 ст.9 розділу II Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Питання 4. Чи можливо вносити додаткові записи в КОРО, які не передбачені у графах?

Відповідь. З 26.07.2016 введено в дію наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за №918/29048) (далі – Наказ №547).

Наказом №547 внесено зміни до форми книги обліку розрахункових операцій (далі – книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю (далі – ГО). Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

За бажанням суб’єкта господарювання у графах 5 – 10 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми податку на додану вартість, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (п.8 розділу 4 Наказу №547). Крім того, у цьому розділі книги ОРО на РРО або в книзі ОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць.

http://chp.com.ua/all-new....-poslug