Рожнятів сервіс

Продаж і сервісне обслуговування касових апаратів, електронних ваг,
супутникове телебачення, ремонт телерадіоапаратури. м.Рожнятів,площа Єдності буд.6 тел.096-8253344

Субота, 30.11.2024, 17:00
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: admin  
Про особливості застосування РРО розповідали платникам
adminДата: П`ятниця, 04.03.2016, 13:17 | Повідомлення # 1
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
Про особливості застосування РРО розповідали платникам під час «гарячої лінії» податківці Буковини


Спілкування з платниками податків у телефонному режимі стало досить популярним, адже, зателефонувавши в зазначений час, платники можуть отримати відповіді на актуальні питання від фахівців фіскальної служби. Такі своєрідні консультації дозволяють економити час, сприяють відкритості до спілкування з державними службовцями та налагодженню успішного діалогу.

Днями, у Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області відбувся сеанс телефонного зв’язку, щодо особливостей застосування реєстраторів розрахункових операцій, під час якого платниками податків спілкувалася заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Чернівчан Наталія Василівна.

На цей раз дозвонювачів, цікавили питання, що стосуються порядку реєстрації РРО та розрахункових книжок, опломбування РРО, переліку документів, які подаються для реєстрації РРО та ін.

Жодне питання, озвучене під час даного заходу, не залишилось без уваги.

Який порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій і яким нормативним документом це передбачено?

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 року № 417, згідно з яким: необхідно здійснити вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання; обрати центр сервісного обслуговування та укласти з ним договір;

звернутися до податкової за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати:

- заяви про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

- копії документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;

- копії документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;

- копії договору із ЦСО (центром сервісного обслуговування);

- отримати довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО необхідно звернутися до ЦСО, для опломбування касового апарату та ввести в експлуатацію;

подати копії згаданої довідки та акту до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

Розкажіть будь – ласка, щодо резервного використання РРО?

Згідно зі ст.5 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, встановлено форму та обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є адреса господарської одиниці.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися (п. 20 розділу ІІ Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417).

Пунктом 3 розділу ІІІ цього Порядку встановлено, що РРО може застосовуватися тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, встановленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Таким чином, згідно з Положенням №614 на касовому чеку має бути зазначено адресу господарської одиниці, на якій відповідно до реєстраційного посвідчення зареєстровано та використовується резервний РРО, при цьому можливо його використання на всіх господарських одиницях, зазначених у реєстраційному посвідченні. Вимог щодо обов’язкового зазначення у касовому чеку реквізиту «Резервний» у разі застосування резервного РРО вищезазначеним Положенням не встановлено.

Яким чином проводяться розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого реєстратора розрахункових операцій ?

Згідно із ст. 5 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт.

Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, до складу спеціалізованого реєстратора для АЗС повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками та фіскальний блок.

Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними паливно-роздавальні колонки повинні розміщуватися в єдиному корпусі.

Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:

всіма паливно-роздавальними колонками у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;

окремим роздавальним краном паливно-роздавальної колонки - у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю паливно-роздавальну колонку, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.

Таким чином, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з паливно-роздавальної колонки одним спеціалізованим реєстратором розрахункових операцій для АЗС.

Таким чином, у разі виходу з ладу спеціалізованого реєстратора розрахункових операцій для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Яка передбачена відповідальність за незбереження або втрату книги обліку розрахункових операцій?

Відповідно до пунктів 5, 6 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених даним Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку її ведення, забезпечувати зберігання використаних КОРО протягом трьох років після їх закінчення.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 встановлено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
За неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 121.1 ст. 121 Податкового кодексу встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Податкового кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 грн.

Чи дозволяється ведення касової книги в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів?

Відповідно до п. 4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" наприкінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Який порядок проведення розрахунків у системі електронної торгівлі?

Згідно з п. 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Чи потрібно суб’єкту господарювання зберігати документи при використанні РРО?

Суб’єкти господарювання зобов’язані:

- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі його тимчасового, але не більше 72 годин, відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на реєстраторі розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати Х - звіти, Z - звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, та який документ при цьому надається споживачу?

Вiдповiдно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) розрахункова операцiя — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змiсту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанцiя тощо), що пiдтверджує факт продажу (повернення) товарiв, надання послуг, отримання (повернення) коштiв, надрукований у випадках, передбачених Законом, i зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцiй (далi — РРО).

Згiдно з п. 2 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, якi здiйснюють розрахунковi операцiї в готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, а також операцiї з приймання готiвки для подальшого її переказу, зобов’язанi видавати особi, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або вiдмовляється вiд неї, включаючи тi, замовлення або оплата яких здiйснюється з використанням мережi Інтернет, при отриманнi товарiв (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операцiї.

Пунктом 4 розд. I Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05.11.2014 № 705 (далi — Положення), визначено, що система електронної торгiвлi (комерцiї) — сукупнiсть правил, процедур i програмно-технiчних засобiв, використання яких дає змогу користувачу здiйснити вiддалений доступ до прейскурантiв торговцiв, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарiв (послуг).

Роздiлом VII Положення установленi загальнi правила документообiгу за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв.

Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку.

Пiд час здiйснення операцiй з використанням електронних платiжних засобiв у системах електронної комерцiї та iнших системах дистанцiйного обслуговування дозволяється формування в електроннiй формi документа за операцiєю з використанням електронного платiжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв мають статус первинного документа та можуть бути використанi пiд час урегулювання спiрних питань.

Враховуючи викладене, при здiйсненнi розрахункiв за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язанi вiдповiдно до Закону застосовувати РРО, у тому числi у разi здiйснення безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет. При цьому розрахунковi документи при продажу товарiв (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено мiсце розрахункiв, проведених на пiдставi рахунку у безготiвковiй формi при наданнi iнформацiйно-консультацiйних послуг, отриманих комп’ютерними та iншими програмами за допомогою мережi Інтернет, РРО не використовується.

Чи зобов’язані СГ щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій?

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Скажіть, будь ласка, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи реалізує продукцію власного виробництва та одночасно надає послуги. Чи повинно таке підприємство проводити ці операції через РРО?

Згідно з п. 1 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» РРО та розрахункові книжки не застосовують при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Таким чином, підприємство – платник єдиного податку четвертої групи може реалізовувати продукцію власного виробництва без застосування РРО. Водночас при наданні послуг таке підприємство зобов’язане застосовувати РРО.

Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу державної фіскальної служби?

Відповідно до розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються ЦСО виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання.

Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладання із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється. Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

Опломбування РРО здійснюється ЦСО в наступних випадках:

- після персоналізації РРО перед його реєстрацією в фіскальному органі;

- після ремонту РРО, яке потребувало доступу до внутрішніх вузлів РРО;

- при заміні засобу контролю РРО;

- після перевірки РРО на відповідність конструкторсько – технологічній та програмній документації виробника;

- при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

- за рішенням контролюючого органу.

Після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратор розрахункових операцій за формою № 1-ЦСО (додаток 1).

Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у Центрі сервісного обслуговування, що здійснив опломбування. У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу ДФС за місцем реєстрації РРО.

Чи має зазначатися на касовому чеку адреса господарської одиниці та чи встановлено вимоги щодо обов’язкового зазначення у такому чеку реквізиту «Резервний» у разі застосування резервного РРО?

Згідно зі статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, встановлено форму та обов’язкові реквізити касового чека, одним з яких є адреса господарської одиниці.

При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де зберігатиметься резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватись (п. 20 розділу ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417).

Пунктом 3 розділу ІІІ даного Порядку встановлено, що РРО може застосовуватися тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, встановленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Таким чином, відповідно до Положення № 614 на касовому чеку має бути зазначено адресу господарської одиниці, на якій відповідно до реєстраційного посвідчення зареєстровано та використовується резервний РРО, при цьому можливо його використання на всіх господарських одиницях, зазначених у реєстраційному посвідченні. Вимог щодо обов’язкового зазначення у касовому чеку реквізиту «Резервний» у разі застосування резервного РРО вищезазначеним положенням не встановлено.

Чи потрібно комунальному підприємству застосовувати РРО?

Відповідно до п. 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, суб’єкти господарювання, які, зокрема, проводять готівкові розрахунки при продажу товарів і наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають застосовувати зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

З 01 січня 2015 року підприємства, які приймають від споживачів готівку за ЖК-послуги, повинні проводити такі розрахунки через РРО та видавати фіскальні касові чеки за формою № ФКЧ-1.

Разом з тим, до 01 липня 2015 року підприємства звільнили від штрафних санкцій за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, за умови, що прийом готівки від споживачів оформлюється через касу (виписуються касові ордери, видається споживачу підписана та завірена печаткою в установленому порядку квитанція).

Згідно з п. 1 статті 17 вищевказаного Закону при первинному порушенні з 01 липня 2015 року – штраф 1 гривня, за кожне наступне порушення протягом календарного року – п’ятикратний розмір від вартості таких ЖК-послуг.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, суб’єкти господарювання, які мають намір використовувати РРО мають зробити наступні кроки:

- вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності з метою їх подальшого придбання;

- обрати центр сервісного обслуговування та укласти з ним договір;

- звернутись до податкової інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання та подати заяву про реєстрацію РРО за формою № 1 – РРО, копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО, копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат, копію договору з центром сервісного обслуговування; та отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО;

- протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до центру сервісного обслуговування, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію;

- копію довідки про резервування фіскального номера РРО та акт до закінчення згаданого п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.

Чи передбачена відповідальність у випадку якщо відсутній договір з сервісним центром на обслуговування РРО?

Нормами Закону України від 6 липня 1995 року №265/95 – ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями) не передбачено відповідальності суб`єктів господарювання за відсутність відповідних договорів з центрами сервісного обслуговування.

Чи має право підприємство зберігати в касі кошти передбачені для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад три робочі дні?

Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320 із змінами та доповненнями, підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Чи має право відокремлений підрозділ здавати отриману готівку одразу до банку, для зарахування її на розрахунковий рахунок підприємства, без проведення її у касі підприємства, відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України?

Відповідно до пункту 2.6 глави Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, із змінами (далі – Положення № 637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з пунктом 4.2 глави 4 Положенні № 637, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Пунктом 2.8 глави 2 Положення № 637 передбачено, що відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв’язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Яким чином здійснюється облік готівки у вигляді благодійних внесків, які збирає благодійна організація в т.ч. в ”скриньки”?

Відповідно до п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами (далі – Положення № 637), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.Згідно з п. 3.3 глави 3 Положення № 637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) встановлено главою 5 Положення № 637.

Отже, благодійна організація повинна оприбуткувати у касі з оформленням прибуткового касового ордеру готівкові кошти, отримані як благодійні внески, в тому числі вилучені із ”скриньки”, та у визначені законодавством строки здати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

Чи відносяться до готівкових розрахунків готівкові кошти, які перераховані через банківські установи на поточні рахунки підприємств (підприємців) або ФО?

Відповідно до п.2.5 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

http://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/239402.html
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Cайт ЦСО Шумей М.В. м.Рожнятів

Copyright "Рожнятів сервіс" © 2009 - 2024
Використовуються технології uCoz
radionet