ДФС продовжує ігнорувати у своїх роз’ясненнях про РРО «незручні» нормативні акти
З’явилося ще одне роз’яснення щодо застосування РРО єдинниками груп 2 та 3 (лист ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.09.2015 р. № 529/к/02-32-22-04). Ідея в ньому та ж сама: окрім Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО), є ПКУ, і лише норму останнього податківці й цитують (п. 296.10 ПКУ). А згідно з нею, РРО не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої та третьої груп (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.
Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Таким чином, платник єдиного податку групи 2 при перевищенні суми доходу в 1000000 грн повинен застосовувати РРО, розпочинаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Причому податківці чомусь «забувають», що, окрім ПКУ, є ще загальні норми Закону про РРО, а саме ст. 9 чи ст. 10 останнього.
www.interbuh.com.ua
