Рожнятів сервіс

Продаж і сервісне обслуговування касових апаратів, електронних ваг,
супутникове телебачення, ремонт телерадіоапаратури. м.Рожнятів,площа Єдності буд.6 тел.096-8253344

Середа, 27.11.2024, 12:56
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: admin  
«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З «ВІСНИКОМ»
adminДата: Середа, 01.07.2015, 20:05 | Повідомлення # 1
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З «ВІСНИКОМ»


Нещодавно ДФС України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування РРО. Готівкові розрахунки» за участю Володимира ОШКАЛО, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій, організації та координації фактичних перевірок Управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України. Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ПРАВА


Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи здійснює діяльність у сфері права, надає платні послуги. Чи потрібно такому підприємцю використовувати РРО?

Статтею 2 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 цього Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Податковий кодекс) з 01.07.2015 р. при наданні послуг фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи зобов’язана застосовувати РРО. Водночас у разі здійснення розрахунків за надані послуги винятково через банківські установи РРО не застосовується.

ВИДАЧА ДОЗВОЛІВ НА ВИЛОВ РИБИ


Чи має право суб’єкт господарювання при наданні послуг з видачі дозволів на вилов риби здійснювати діяльність без РРО?

Відповідно до вимог ст. 10 Закону про РРО постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, згідно з яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі — КОРО), зокрема, відповідно до п. 25 якого при наданні послуг з видачі дозволів на вилов риби.

Таким чином, при наданні послуг з видачі дозволів на вилов риби суб’єкт господарювання має право здійснювати розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК і КОРО.

РОЗРАХУНКИ ЗА МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ


ТОВ «К» здійснює діяльність з надання стоматологічних послуг. Чи зобов’язано воно застосовувати РРО? Чи може таке підприємство при програмуванні номенклатури в РРО вказувати найменування товару (послуги) із зазначенням одиниці послуги, але без вартості одиниці виміру товару (послуги)?

Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон № 71) скасовано пільгу щодо незастосування РРО та РК суб’єктами господарювання при наданні послуг, у тому числі медичних послуг (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601 затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту РРО, п. 4 якого встановлено, що введення РРО в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (далі — ЦСО) винятково на підставі укладених з користувачами відповідних договорів.

Програмування найменування товару (послуги) полягає у тому, що кожному товару (послузі) присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документо-обігу суб’єкта господарювання.

Відповідно до п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, касовий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, перед яким друкуються великі літери «ПН»; для суб’єктів господарювання, які не є платниками ПДВ, — ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, — то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «Сума» або «Усього»; для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ, окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ»; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «Фіскальний чек» та логотип виробника.

Таким чином, при продажу товару (наданні послуги) касир сканує штрих-код з цінника на товар або заносить вручну код товару (послуги) шляхом натискання певної кнопки на клавіатурі, а в касовому чеку автоматично відображається найменування придбаного покупцем товару (послуги).

Крім того, ЦСО програмує обов’язкові реквізити касового чека та асортимент товарів (послуг) згідно з інструкцією до конкретного РРО.

Враховуючи вищезазначене, при проведенні розрахунків за надані медичні послуги ТОВ «К» зобов’язане застосовувати РРО відповідно до вимог Закону про РРО.


ПРОДАЖ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ


Суб’єкт господарювання здійснює продаж ювелірних виробів через мережу магазинів і на спеціалізованих виставках. Чи потрібно такому суб’єкту господарювання застосовувати РРО?

Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону місце проведення розрахунків — це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, суб’єкт господарювання, який здійснює продаж ювелірних виробів через мережу магазинів і на спеціалізованих виставках, зобов’язаний застосовувати РРО на кожному такому місці проведення розрахунків.

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ З ОРЕНДАРЯМИ (СУБОРЕНДАРЯМИ)


Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи здійснює господарську діяльність з надання в оренду та суборенду (є орендодавцем) торговельних місць і малих архітектурних форм, розташованих на території ринку, фізичним особам — підприємцям і фізичним особам, які є орендарями або суборендарями. Орендна плата орендарями сплачується готівковими коштами. Чи зобов’язаний такий орендодавець з 01.07.2015 р. при готівкових розрахунках з орендарями (суборендарями) застосовувати РРО?

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, зокрема третьої групи, при здійсненні діяльності на ринках, продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі не застосовує РРО. Обов’язкове використання РРО для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку третьої групи (крім зазначених) настане з 01.07.2015 р. (п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу).

Отже, при здійсненні господарської діяльності з надання в оренду та суборенду торговельних місць і малих архітектурних форм, розташованих на території ринку, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи (орендодавець) зобов’язана з 01.07.2015 р. при готівкових розрахунках з орендарями (суборендарями) застосовувати РРО. Водночас РРО не застосовується при розрахунках, здійснених винятково у безготівковій формі.

ПРОДАЖ КАВИ


Приватне підприємство «С» здійснює продаж кави за допомогою автоматів з приготування кави. Чи потрібно такому підприємству використовувати РРО при продажу кави?

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО автоматом з продажу товарів (послуг) вважається РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг), забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості й створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу чи відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

На території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 цього Закону).

Отже, приватному підприємству «С» при продажу кави потрібно використовувати фіскалізовані автомати, що мають бути включені до Державного реєстру РРО та відповідати встановленим Законом про РРО вимогам. Для доопрацювання автоматів з приготування кави слід звернутися до суб’єктів господарювання, які виробляють такі апарати, та виробників касової техніки.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ


Чи потрібно суб’єкту господарювання, який здійснює перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі, застосовувати РРО при продажу квитків?

Питання щодо застосування РРО регламентується, зокрема, п. 4 ст. 9 Закону про РРО, згідно з яким РРО та РК не застосовуються при продажу проїзних і перевіз-них документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Отже, на сьогодні суб’єкт господарювання, який здійснює перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі, має змогу не застосовувати РРО у разі видачі талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

ТОРГІВЛЯ ПРОДУКЦІЄЮ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА


Чи повинно ПАТ «Т» (його філії) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва застосовувати РРО?

РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).

Пунктом 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверд-женого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), визначено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Таким чином, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва ПАТ «Т», у тому числі його відокремлені підрозділи, мають право не застосовувати РРО у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів відповідно до вимог Положення № 637.

РОЗДРУКУВАННЯ Z-ЗВІТУ НА АЗС


Чи потрібно суб’єкту господарювання, який здійснює діяльність на АЗС цілодобово, щодня друкувати Z-звіт?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані щодня друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання у КОРО (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (далі — Вимоги № 199), передбачено, що Z-звіт — це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Зміна — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках додатка до Вимог № 199 зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 год. Оскільки тривалість доби 24 год, тобто день триває з 0 до 24 год, при щоденній роботі з РРО Z-звіт виконується щоденно відповідно до вимог Закону про РРО.

Крім того, згідно з п. 8 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків (Z-звітів) усі вони підклеюються у відповідній КОРО, записи в розділі 2 КОРО здійснюються за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Пунктом 7 Вимог № 199 встановлено, що всі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Таким чином, у разі цілодобової роботи суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність на АЗС, фіскальний звітний чек (Z-звіт) повинен роздруковуватися щоденно.

Підготувала Наталія ДУБЧАК, оглядач «Вісника», за сприяння:
Володимира ОШКАЛО, головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій,
організації та координації фактичних перевірок Управління перевірок з окремих питань
Департаменту податкового та митного аудиту Державної фіскальної служби України, та Департаменту комунікацій

http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/fromarchive/1/id/8437
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Cайт ЦСО Шумей М.В. м.Рожнятів

Copyright "Рожнятів сервіс" © 2009 - 2024
Використовуються технології uCoz
radionet