| admin | Дата: Понеділок, 25.05.2015, 15:14 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| Не такий страшний той РРО, як його малюють
Славнозвісна цифра – 221 тисяча – саме стільки реєстраторів розрахункових операцій (РРО) працює нині в Україні. Це – близько 6% підприємств і суб’єктів господарювання на 40 мільйонів населення. Для порівняння, за інформацією п’ятирічної давнини в Російській Федерації на 138 мільйонів людей працює 6,5 мільйонів таких апаратів, а в Білорусі – на 10 мільйонів населення їх працює 850 тисяч. Україна от-от має увійти у новий виток розвитку цієї тенденції, хоча введення практики використання РРО малим та середнім бізнесом наштовхується на хвилю спротиву з боку бізнесу. А от в Асоціації «Українська електроніка, комп’ютери і касові апарати» переконують: не боятися РРО потрібно, а грамотно користуватися його перевагами. Про це журналу «Роботодавець» розповів голова ради Асоціації Ярослав АНТОНЮК.
– Тема контрольно-касових апаратів, так званих РРО, сприймається як проблемна.
– Саме сприймається! Насправді ж реєстратори не створюють проблеми, а вирішують їх. Хто б ви думали вигадав контрольно-касовий апарат? Може, чиновники? Може, податкова? Аж ніяк. Перший контрольно-касовий апарат вигадав звичайний американський підприємець, власник салону у Дейтоні. Він дивився на пристрій, що розраховував оберти гребного гвинта на пароплаві, і подумав, що подібна річ могла б зупинити шахрайство його співробітників. А в 1883 році запатентував першу модель контрольно-касового апарату.
– Сучасні касові апарати залишили свого «прадіда» далеко позаду…
– Сучасні уже можуть обліковувати як готівкові, так і безготівкові кошти, містити попередньо запрограмований перелік товарів, виконувати звіти, обмінюватися інформацією з комп’ютерами, і навіть рекламувати... А електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) – реєстратор розрахункових операцій додатково забезпечує попереднє програмування найменувань і ціни товарів чи послуг, веде облік їх кількості, роздруковує розрахункові та інші звітні документи, передає контрольно-звітну інформацію до органів Державної фіскальної служби та формує контрольну стрічку в електронній формі. В Україні застосування касових апаратів регулюється Законом України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цим законом визначено, що касовий апарат є підвидом більш загального класу фіскальних пристроїв, котрі іменуються терміном «реєстратор розрахункових операцій».
– Ярославе Васильовичу, чи багато підприємств виробляють в Україні такі реєстратори?
– Судіть самі – до нашої асоціації «Українські електроніка, комп’ютери, касові апарати» входить два десятка підприємств-виробників касової техніки та понад 350 центрів сервісного обслуговування РРО з усієї України. Це більше десяти тисяч працівників.
– А на чому зараз зосереджена робота очолюваної вами асоціації?
– Звісно, найперше питання – це виготовлення. Більш ніж два десятки виробників внесли в Державний реєстр РРО близько 100 моделей та модифікацій РРО: портативні, стаціонарні, електронні контрольно-касові реєстратори, спеціалізовані ЕККА та спеціалізовані системи для АЗС. Та треба ще й забезпечити максимально ефективне їх функціонування, дати можливість навчити персонал, проконсультувати по технічним характеристикам… Для цього в усіх обласних, районних центрах та селищах України створені спеціальні сервісні центри.
– Де в основному вироблять РРО?
– Таке виробництво зосереджено в Києві. Є підприємства в Кривому Розі, Львові, Одесі. У кожного виробника сьогодні є солідний досвід виробництва РРО, оскільки більшість із них на цьому ринку з кінця 90-х років минулого століття.
– Все-таки як ставляться підприємці до застосування РРО?
– Опитування підприємців показують: більшість не проти впровадження РРО і навіть навпаки. Кожен реєстратор розрахункових операцій передає до органів доходів і зборів електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків. Ця технологія, яку впровадили у 2013 році, дозволила підприємцям повністю відмовитися від друку та зберігання контрольної стрічки, а це означає економію значних коштів (сума економії майже дорівнює вартості самого реєстратора розрахункових операцій). Це також дозволяє податковим органам проводити менше перевірок на місцях, натомість робити їх вибірково на основі аналізу даних, які надходять в електронному вигляді. Останні два місяці працівники Державної фіскальної служби проводять в регіонах України семінари-наради щодо підготовки до впровадження РРО згідно з прийнятим 28 грудня 2014 року Верховною Радою України Закону 71-VII. Туди запрошують фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування 3-ої та 2-ої групи, виробників РРО та представників центрів сервісного обслуговування. Крім того, підприємці знають, що згідно з законом, ті, хто закупить РРО до 1 липня цього року, звільняються від перевірок до 2017 року.
– Які практичні вигоди від впровадження РРО для підприємця?
– Пригадую, у 98-му підприємець з Мукачева, який мав близько двох десятків торгівельних точок, закупив касові апарати. Це були перші моделі, що підключалися до комп’ютера і надавали можливість контролювати оборот, залишок товару на складі, проходження грошей і навіть сумлінність продавців, щоб не торгували «своїм лівим» товаром. І він одразу ж зрозумів: це зручно. В будь-який час з’явилася можливість не виходячи з офісу побачити на комп’ютері, скільки продано товару і чого бракує. За його словами, за допомогою введення таких РРО вдалося скоротити оборот витрачених коштів на поставку товару з 3-4 місяців до 2-3 тижнів. Тепер підприємець володів інформацією, що і в яку торгову точку необхідно завозити. А як кажуть німці, «Geld mahen Geld» – гроші роблять гроші. Те, що вводиться сьогодні державою, – це нормальна практика. А сьогоднішні можливості РРО набагато більші від тих перших РРО, і це, в першу чергу, допомога підприємцям вести свій бізнес. Повертаючись до початку розмови, нагадаю, що саме підприємець і вигадав касовий апарат для контролю свого бізнесу. І це було ще в ХІХ столітті!
– Зараз існує зовсім інша риторика державних діячів – скасувати впровадження РРО…
– Замість того, щоб шукати шляхи до швидшого вирішення впровадження РРО, автори законопроектів №2444 і №1718 пропонують взагалі скасувати впровадження реєстраторів розрахункових операцій, внесених законом №71-VIII. У пресі розгорнуто кампанію начебто на захист підприємців від кровожерного уряду та “апокаліпсису”, який настане разом з необхідністю використовувати касовий апарат. Наводяться неправдиві аргументи про недоліки технології системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій, про неготовність виробників до випуску касових апаратів та неготовність галузі до її впровадження, тощо. Метою цих заяв є зрив державної програми, руйнація нормативної, методологічної, технологічної та технічної бази системи, яка створювалася протягом останніх 5-ти років зусиллями експертів різних відомств. Ми вважаємо таку позицію підривною та антиурядовою.
Чому маємо такий спротив з боку підприємців?
Відповідь дуже проста: залякування бізнесу штрафними санкціями. Сам касовий апарат дає для підприємця багато переваг – і бухгалтерський облік, і можливість за оптимальний час підрахувати залишки, зробити переоцінку товару, запрограмувати ціни для нових товарів і т. п.… Словом, є в нього переваги, і той, хто знається на цьому, все це прекрасно розуміє. Але деякі підприємці налякані можливими штрафами і навіть намагатися зрозуміти не хочуть – у тому-то й біда.
Про штрафи багато говорять, а якщо конкретно?
Ось книга ОРО. На сьогодні є така норма, щоб щоденний Z-звіт касового апарату друкувався і був підклеєний в книзі ОРО. Кажуть підприємці, що коли погано приклеїв чи забув підклеїти цей Z-звіт – одразу маєш штраф. Тепер усі борються, аби все це скасувати. Можна й скасувати друкування чеку Z-звіту, оскільки сьогодні ця інформація передається на сервер ДФС, і вона зберігається в електронному виді в фіскальній пам’яті РРО. Проте, одразу виникає необхідність внести зміни в програмне забезпечення. А потім ще й перепрограмувати і перепрошити 221 тисячу цих реєстраторів. А це знову додаткові лишні витрати… Тому варто було б законодавчо зробити цей чек просто необов’язковим. А штрафні санкції відмінити. І нехай – це буде інструмент для підприємця: хоче – нехай зберігає чек для можливого вирішення спірних питань з працівниками ДФС, не хоче – нехай не зберігає цей чек. Але штрафні санкції тут дійсно недоречні.
Тобто в даному разі навіть зайві?
Так. Скасувати деякі недоречні штрафні санкції – і підприємці не будутьбоятися впровадження РРО.
– А як такі реєстратори запроваджувалися в Європі та світі?
– Може, хтось здивується, але законослухняних у цьому плані ніде не було. У світі та в Європі по-різному запроваджувалась така практика. Деякі підприємці хотіли приховати оборот торгівлі, щоб менші податки платити. В Європі податки встановлені у залежності від обороту – від 5% до 18% відповідно до того, яким бізнесом ти займаєшся. Ігровий бізнес – то найбільше, 18%, а в середньому податки складають 5-7% від обороту. І там моментально побачили результат від впровадження касової техніки. Йшов контроль обороту – і відповідно збільшилися податкові надходження до бюджету. А знаєте наскільки збільшилися? До 30% і більше.
– Але там були дуже жорсткі системи штрафів.
– І навіть кримінальна відповідальність у деяких країнах вводилась – від півроку до 3 років тюрми за умисне пошкодження касового апарату.
– Українці теж ламають?
– І таке бувало. В 1994-му був цікавий випадок. Один підприємець мав до десятка кіосків-буфетів. Закупив касові апарати, а через 11 місяців пише депеші – до міської та обласної податкової, виробникові і в сервісний центр: «Касові апарати за 11 місяців ламалися 10 разів. Прошу всі замінити на нові». Довелося розбиратися з цим питанням. Згідно з даними книги обліку ремонтів у сервісному центрі, дійсно – щомісяця зафіксована поломка кожного ЕККА. Правда, всіх апаратів в один день. Поломки зафіксовані різні (обнуління пам’яті, поломка друкованого механізму, клавіатури, індикації тощо), але в один день. «За теорією імовірності такий випадок поломки малоймовірний, тож на сто відсотків можемо вас запевнити, – сказали підприємцю виробники, – що виробник не вміє випускати такі касові апарати, які б знали, що поламатися їм потрібно в один день». Зрозуміло, що потім підприємець просив вибачення у виробника… Свого часу ламали апарати, хто як міг. Але це минулося.
– В Європі за відсутність чеку могли штрафувати не тільки продавця, але й покупця. То при чому ж тут покупець?
– Штрафи в різних країнах були встановлені від 300 до 500 доларів на покупця і касира. По-іншому не можна було привчити до такої культури. Але європейці не займалися впровадженням РРО 22 роки, як ми. Там касову техніку запровадили за 5 років. А покупця змусили таким чином добиватися, щоб у нього був чек. Це своєрідний контроль сумлінності продавця. Ви контролюєте, щоб з його обороту поповнювався бюджет. І там податковий інспектор мав право зупинити покупця на вулиці біля магазину для перевірки наявності чеку на куплений товар.
– Багато хто нарікає, що апарат цей «відстає» по сучасним міркам. А чим вітчизняні РРО відрізняються від європейських?
– Я чув такі думки, але жодного чіткого аргументу з приводу цього, крім таксометрів, ніхто не наводить. Касові апарати, що запроваджені в Україні, відповідають європейським нормам. Деякі виробники РРО поставлять їх і в європейські країни.
– Скажіть, чому РРО такий дорогий? Чому так дорого коштує його обслуговування?
– Є різні апарати. Найпростіший РРО – це портативний. Зараз коштує близько 6000 гривень. Суттєво ціна піднялася у зв’язку з необхідності наявності в РРО внутрішнього модему і модуля безпеки (вартість комплектації якого складає до 40%), а також з нестабільністю курсу гривні, що привело до подорожчання цін на бензин, комунальні послуги за електроенергію, воду, опалення тощо, і так само на комплектуючі вироби на РРО. Введення в Державний реєстр РРО однієї моделі потребує проведення сертифікації, атестації виробництва, проведення контрольних випробувань, щорічного технічного нагляду за виробництвом. Ці витрати виросли більш ніж удвічі і становлять майже 100 тисяч гривень. І це без затрат на розробку. Крім того, у ціні РРО закладені й ризики, пов’язані з нестабільністю ринку. Ану як цю ініціативу дійсно скасують? Тут питання треба ставити під іншим кутом: чому держава не допомагає підприємцю закупити потрібну кількість цих апаратів, чому Нацбанк не бере в цьому участі – в наданні дешевих (а може і безвідсосткових) кредитів, адже він теж зацікавлений? А щодо вартості за технічне обслуговування, то при сьогоднішніх цінах на бензин в середньому поїздка працівника ЦСО до клієнта в районі обходиться більше 120 гривень тільки на бензин.
– Підприємці кажуть: усі ці видатки ляжуть врешті-решт на плечі покупців… Ви як покупець це підтримуєте?
– За умов грамотної державної політики, це можна було б мінімізувати. Держава зацікавлена, а отже, має мінімізувати ризики підприємництва. А як покупець я бачу тут і захист моїх власних інтересів. Пригадайте 80-90-ті роки минулого століття, коли в усіх магазинах – навіть у сільських, і в гірських місцевостях – стояли механічні касові апарати «ОКА». Всі покупці отримували чек за покупку товару. І ніхто не ставив це під сумнів. Наявність касового чеку дає покупцю можливість захистити свої права. Крім того, впровадження обов’язкового використання касових апаратів є одним з пунктів Меморандуму про економічну і фінансову політику, який підписано в березні 2015 року Президентом України та Урядом України з Міжнародним валютним фондом. Це є і вимога Євросоюзу щодо європейського вибору Україною.
– Хто найбільше «протестує» проти РРО?
– Впровадження касових апаратів завжди стикалося з сильною протидією тих, кому вигідно вести тіньовий бізнес. Ті підприємці, які працювали «в білу», завжди були в нерівних умовах з тіньовиками, бо чесно сплачували податки. Багато спроб запровадити європейський підхід, коли кожен підприємець має використовувати касовий апарат та сплачувати податки, зійшли нанівець через побоювання політиків за свій рейтинг. Врешті-решт минулого року політики мали сміливість подивитися правді в очі, завдяки чому законом 71-VII було прийнято правки до низки законів, і тепер ми стоїмо на шляху створення рівних умов для всіх підприємців.
Анна Родічкіна
журнал Роботодавець, №4, 2015г.
|
| |
| |
