| admin | Дата: Вівторок, 01.12.2020, 08:29 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| Битва з РРО. В чому проблема?
Минулого тижня в урядовому кварталі було гаряче. Представники бізнесу та деяких громадських організацій чи не щодня збиралися під стінами Верховної ради з вимогою до народних обранців скасувати «тотальну фіскалізацію».
Ситуація ледь не вийшла з-під контролю, коли у вівторок депутати вже вдруге не змогли відтермінувати обов’язкове застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для підприємців-спрощенців.
Питання комплексного обліку операцій за допомогою РРО назрівало давно та щоразу відкладалося до «кращих» часів. Це одна з непопулярних реформ, на які не наважувалась жодна влада, аж поки монобільшість у вересні 2019 року не проголосувала за Закон 129-ІХ, який передбачав фіскалізацію операцій ФОПів 2−4 груп. В рамках «антиковідного» пакету законів на підтримку бізнесу, обов’язкове застосування РРО було перенесено і тепер має стартувати з 1 січня 2021 року (замість жовтня 2020) для «ризикових груп», та з 1 квітня 2021 року (замість 1 січня) для усіх інших.
Проте це не вирішило проблему, а лише відклало її. Протестний рух набирає обертів і поки що компромісу не видно. Громадські рухи, що представляють інтереси ФОПів, вимагають повного скасування фіскалізації для всіх видів діяльності, включаючи ризикові, що, очевидно, не сприймається не тільки владою, а й значною частиною громадськості.
Розгляньмо цю ситуацію на звичайному прикладі. На сьогодні наймані працівники сплачують до бюджетів різних рівнів близько 19,5% податків від розміру своєї зарплати. Роботодавці, зокрема малий та середній бізнес, який не працює через ФОПів, платить ще 22% від зарплати працівника у вигляді соцплатежів (не враховуючи інших податків).
Виникає питання, як їм конкурувати з компаніями, які «поділилися» на сотні ФОПів, що платять 5% ЄП та плюс тисячу гривень ЄСВ при річному обороті 5−7 млн на кожного ФОПа і при цьому відмовляються обліковувати свою діяльність?
Щоб вирішити цю проблему, її необхідно розділити на дві частини. Потрібно розмежовувати справжній мікробізнес, який дійсно потребує підтримки та особливого режиму, від малого та середнього бізнесу, який свідомо ухиляється від податків через «псевдофопів».
Одна справа, коли ФОП займається роздрібною торгівлею на ринках або самозайнята особа надає якісь послуги населенню, і зовсім інша, коли через ФОПів працює фешенебельний ресторан, супермаркет електроніки, мережа аптек або великий інтернет-магазин. Тому і підходи до фіскалізації щодо цих груп мають бути різними.
Деякі підприємці досі не уявляють як працюватиме система, що робити, якщо відбудеться збій програми чи зникне інтернет
Спроба держави «заробити» на сімейних мікробізнесах та самозайнятих особах, можливо, обґрунтована для розвинених країн Заходу, але в наших умовах принесе більше шкоди, ніж користі. Так, вони платять менше податків, але при цьому забезпечують свої родини та не просять фінансової допомоги від держави. Тобто їх важливість полягає не у фіскальній, а в соціальній площині.
Натомість продовження роботи середнього бізнесу «в чорну» з використанням схеми ФОПів є очевидним зловживанням і несе багато ризиків: це і руйнування чесної конкуренції, і недонадходження до бюджету, і живлення податкових махінацій. Наприклад, сумнозвісні скрутки ПДВ, обсяг яких, за інформацією народних депутатів, сьогодні складає близько 4,5−5 млрд грн щомісяця, були б неможливі без продажу товарів за «чорний» кеш через ФОПів.
Не слід забувати також і про всіх українців, про право кожного покупця на фіскальний чек. Бо лише за його наявності ми як споживачі зможемо захистити та відстояти свої інтереси.
На мою думку, це дуже вагомі аргументи на користь змін. Однак цей процес ускладнюють не лише недобросовісні бізнесмени та їх лобісти, а й квола комунікація державних органів. Деякі підприємці досі не уявляють, як працюватиме система, що робити, якщо відбудеться збій програми чи зникне інтернет. Є й ті, хто переконані, що за обслуговування програмного РРО потрібно буде платити, хоча уже зараз воно доступне всім платникам податків безкоштовно. Саме відсутність якісної просвітницької роботи з боку відповідних органів влади дає простір для перекручень та маніпуляцій.
Отже, фіскалізація так званих ризикових груп є необхідною умовою детінізації економіки та забезпечення в ній здорової конкуренції. Готелі, ресторани, продавці ліків, електроніки, «ювелірки» повинні використовувати РРО та видавати клієнтам фіскальні чеки.
Щодо термінів введення закону в дію, то якщо готелі та ресторани, що дійсно постраждали від пандемії, можуть претендувати на відстрочку, то підстав для відтермінування введення РРО для, наприклад, інтернет-торгівлі мобільними телефонами я не бачу жодних.
Разом з цим компроміс з боку держави щодо інших видів діяльності не тільки можливий, але й необхідний. Ми вже побачили, що держава сьогодні нездатна забезпечити роботою та соціальними гарантіями тих мікропідприємців, які можуть втратити заробіток внаслідок цих змін. Тому говорити треба не про перенесення фіскалізації всіх ФОПів 2−4 груп на кілька місяців, а, скоріше, про початок нового діалогу. На мою думку, держава має надавати додаткові стимули для спрощенців, які переходять на нові правила, використовувати не тільки батіг, але й пряник.
Тим більше, що на практиці жорсткі методи та відмова від діалогу в Україні не працюють. Краще рухатись малими кроками, враховуючи інтереси всіх сторін, ніж прийняти радикальну реформу, а потім помножити її на нуль під тиском вулиці та політичних опонентів. Щоправда, бажання та вміння вести реальний діалог необхідне з обох сторін. І це стосується не тільки фіскалізації.
https://nv.ua/ukr....eUvMPI0
|
| |
| |
