Оксана Маркарова: «У будь-якому випадку РРО колись

Дата: Неділя, 22.12.2019, 13:22 | Повідомлення # 1

Ранг 10

Група: Администраторы

Повідомлень: 2045

Статус: Offline

Оксана Маркарова: «У будь-якому випадку РРО колись доведеться зробити обов’язковим»

Напередодні Нового року на сайті Мінфіну розміщено інтерв’ю Міністерки фінансів України Оксани Маркарової. Окремі її відповіді стосувалися майбутнього у сфері оподаткування.

— Судячи з усього, Ви не плануєте підвищення податків для бізнесу? Скільки хочете отримати додатково від легалізації грального бізнесу, видобутку бурштину та підвищення ренти на видобуток корисних копалин?

Бюджет на 2020 рік уперше на моїй пам’яті поданий і ухвалений на чинній податковій базі. Потенційні надходження від бурштину та азартних ігор також туди закладені, цифри можна подивитися. Але законопроєкти, які регулюють ці ринки, схвалювалися не заради додаткових грошей. Їхня мета — нарешті навести порядок у цих сферах, встановити правила і відповідальність за порушення, щоби всі усвідомили: лавочка закривається, так більше бути не може і не буде.

— Що відбувається з податками для ФОП? Є певна невизначеність і велика кількість суперечливих сигналів.

— Я не бачу суперечливих моментів. Що за останній час було змінено для фізичних осіб — підприємців? Ставки податку не змінилися, ліміти не зменшилися, навпаки, розглядається можливість їх суттєво збільшити. Єдина новація, яка була, — що через рік для готівкових розрахунків треба запровадити РРО. Причому не таке, як зараз — великі апарати, посередники, абонплата, а новітні програми в смартфоні.

— А вони безкоштовні чи ні?

— Звичайно, безкоштовні. Буде безкоштовна програма на сервері ДПС, до неї буде відкритий API, який будь-хто може використовувати. І будуть додатки, створені на цій базі. На сьогоднішній день ДПС тестує розробки. Буде 50 релевантних, то буде 50.

У нас, на жаль, дуже багато білого шуму і перекручувань з цього приводу, всі шукають зраду. Але позиція комітету ВР, Міністерства фінансів і ДПС завжди була однакова: це не має ускладнювати бізнесу бізнес.

— Тобто витрати на обслуговування цих програм на себе бере податкова?

— Про яке обслуговування мова? Є смартфон і є програма передачі цієї інформації на сайт ДПС. Вона викладена на сайті ДПС і має відкритий API. Однозначно, хтось розробить мобільні застосунки з додатковими можливостями, і якісь із них будуть платними. Це як подача податкової звітності — можна це робити через кабінет платника податків на сайті ДПС безкоштовно, можна через спеціальний сервіс, а можна — через мобільний додаток свого банку. Зазвичай плата за продукт передбачає його додаткову зручність, і це нормально, але безкоштовний доступ обов’язково існуватиме.

У будь-якому випадку РРО колись доведеться зробити обов’язковим: якщо хтось працює з готівкою —має бути облік. І якщо це безкоштовно і зручно — то в чому проблема? Тому проблеми будуть тільки у тих, хто, не будучи малим бізнесом, організував і використовує схеми ухиляння від сплати податків через ФОП, таким чином завдаючи шкоду підприємництву.

— Є уявлення у таких ФОП, що для них щось нове вигадують, а олігархів не чіпають.

— Навпаки. Обов’язкове РРО для ФОП другої та третьої груп буде застосовуватися тільки з 2021 року, а от нові правила для великих компаній і з точки зору деофшоризації, і трансфертного ціноутворення, і розкриття бенефіціарних власників, і нові правила фінансового моніторингу ухвалені і працюють вже зараз, або, сподіваюсь, будуть ухвалені і запрацюють набагато швидше.

— А як з айтішниками. От дивіться, є ще такий міф, що третя група, до якої належать айтішники, теж буде змушена собі це РРО встановлювати. Це так, чи ні?

— Якщо це людина, яка сидить вдома, п'є чай і займається розробками і продає їх, то такий фрілансер може бути ФОП. Чи ви говорите про ті ситуації, коли у великій компанії сидить 3000 співробітників, які оформлені як ФОП?

— Питання як раз в тому, як взагалі це можна побачити, тому що один програміст може сидіти в офісі не однієї компанії, працювати з кількома. Чому він не може розробляти софт ще для когось і мати договори з другими компаніями юридичними особами?

— На це запитання є дві відповіді. Політично коректна і справжня.

— Ну, давайте обидві.

— Уявімо велику компанію, яка торгується на біржі і при цьому має українських ФОП-айтішників на контракті. Значна частина таких «ФОП» підписує угоди, які забороняють їм працювати і спілкуватися з представниками конкурентів. Вони навіть NDA підписують, тому що це питання комерційної безпеки. Вони ходять на роботу на 09.00 і працюють певний час, і у них є керівник проєкту, якому вони звітують. То хіба вони насправді підприємці (ФОП)? Чи вони наймані працівники і їх оформлення як ФОП — це ухиляння від сплати податків на зарплату? І ми всі знаємо, що є ціла низка IT-компаній, які саме так організували своє життя і роботу в Україні. І я не думаю, що в будь-якій іншій країні така компанія почувалася би комфортно.

Ми обговорювали питання оподаткування деяких типів ІТ-компаній більш детально. З одного боку, деякі продуктові компанії, якщо чесно сплачуватимуть податки на зарплату, будуть меньше заробляти. Деякі аутсорсингові компанії, які мають меншу маржу, взагалі не будуть фінансово спроможними на момент переходу до повного оподаткування. У них так побудована бізнес-модель. З другого боку, у будь-якому базовому підручнику написано, що бізнес-модель не може базуватися на ухилянні від сплати податків, і якщо бізнес не може бути «білим» і при цьому заробляти, то це не бізнес, а його власник мав би зайнятися чимось іншим. З третього боку, на жаль, довіра до державної фіскальної служби раніше була настільки низькою, що будь-яка перевірка в подібній компанії трактується як «наїзд на бізнес». Одна з наших задач — виправити цю ситуацію.

Ми мали велику публічну дискусію з експертами про суспільний договір , де йшлося про «ви робите вигляд, що ви працюєте на державу, а ми робимо вигляд, що платимо податки». І всі розуміють, що треба нарешті перестати робити вигляд, але треба вийти на це плавно і це має бути справедливо. Якщо ми зробимо особливі умови тільки для IT, тоді буде питання, чому ми їх не робимо для агро. Невже агросектор менш пріоритетний? Або чому не для освіти?

Мені здається, правильний вихід — це покращувати сплачуваність податків і одночасно зменшувати «тінь». І коли ми побачимо реальних платників і їхні можливості, тоді зможемо змінювати податкові ставки. Я вважаю, що податки на зарплату і ПДФО треба зменшувати.

— Як децентралізація вплинула на поповнення місцевих бюджетів? У цьому напрямі будуть якісь зміни? Чи будуть підвищуватися податки на нерухомість і землю?

— Якщо говорити про цифри, то у 2014 році обсяг надходжень до місцевих бюджетів становив 68,6 млрд грн, а за підсумками 2019 року він має становити 267 млрд грн. Тобто на місцях стало в чотири рази більше коштів, ніж було п’ять років тому. І це однозначно перемога.

Але у структурі доходів місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займає податок на доходи фізичних осіб — 59,8 % від доходів загального фонду. А друге місце завжди займав єдиний податок, який становив 12,4 %, але цього року на 0,1 % відстав від податку на землю. Тобто понад 70 % надходжень місцевих бюджетів — не місцеві податки. І це дещо нелогічно.

А ще є акциз. Ви знаєте, що у 2020 році всі 100 % акцизу на пальне мали йти в Дорожний фонд, але виявилося, що деякі місцеві громади фактично не мають більше за що жити, окрім трьох заправок на трасі. З одного боку, не можна кидати їх напризволяще, з іншого, — мабуть, щось не так у цих районах, якщо там ніхто не сплачує не те що земельний податок, а навіть ПДФО.

http://www.visnuk.com.ua/uk....azkovim