Рожнятів сервіс

Продаж і сервісне обслуговування касових апаратів, електронних ваг,
супутникове телебачення, ремонт телерадіоапаратури. м.Рожнятів,площа Єдності буд.6 тел.096-8253344

Субота, 23.11.2024, 14:46
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Касовий «тоталітаризм»: як малий бізнес заганяють під РРО
adminДата: Субота, 28.09.2019, 18:24 | Повідомлення # 1
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
Касовий «тоталітаризм»: як малий бізнес заганяють під РРО


І чому підприємці цьому опираються

Верховна Рада 20 вересня ухвалила два законопроєкти, які значно посилюють вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) малим бізнесом. Йдеться про законопроєкти №1053-1 і №1073, що були ініційовані депутатами від партії «Слуга народу». Серед авторів, зокрема, й нинішній голова парламентського комітету з питань фінансів, податків та митної політики Данило Гетманцев. Представники бізнесу відразу ж піддали ці документи критиці. Проте їх у прискореному режимі підготували до голосування. І, відхиливши практично всі запропоновані правки, схвалили як у першому, так і в другому читанні.

Що змінюється?

Ключова ідея прийнятих законопроєктів – змусити майже всіх підприємців до використання касових апаратів. Це, до речі, багато в чому перегукується з нормами законопроєкту №7142, який у вересні 2017 року зареєстрували кілька депутатів від Блоку Петра Порошенка, і який суттєво розширював сферу застосування РРО. Але тоді документ довго блукав комітетами, і його зрештою відкликали.

Законопроєкти №1053-1 і №1073 передбачають поетапне переведення на касові апарати підприємців, які обрали 2-гу, 3-тю або 4-ту групи єдиного податку. «Поки що РРО стосується осіб, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування або надають послуги з оплатою готівкою; осіб, які торгують підакцизними товарами або технічно складними приладами; підприємців на загальній системі оподаткування; платників єдиного податку 2–3 груп, якщо їхній річний оборот перевищив 1 млн грн», – нагадує Олександр Набокін, старший юрист відділу корпоративного права міжнародної юридичної компанії Kodex.

З моменту набрання чинності законопроєктами і до 1 жовтня 2020 року касові апарати, як і раніше, застосовуватимуть підприємці, чий річний оборот перевищує 1 млн грн. Але до них ще додадуться продавці технічно складних товарів, які підлягають гарантійному ремонту, продавці лікарських засобів, виробів медичного призначення та СПД, що надають послуги у сфері охорони здоров'я. Вони будуть змушені встановити РРО незалежно від суми виручки.

З 1 жовтня 2020 року, теж незалежно від обсягу доходу, касовими апаратами також доведеться користуватися підприємцям, які торгують ювелірними виробами і дорогоцінними каменями, уживаними товарами, текстилем, деталями і комплектуючими для транспортних засобів. Ще до цієї «компанії» потрапляють ресторани, кафе і ресторани швидкого обслуговування, туристичні агенції та туроператори, готелі.

З січня 2021 року поступок не буде ні для кого з підприємців на єдиному податку 2–4 групи.

Виняток зробили лише для СПД 1-ї групи єдиного податку: їх РРО обійшли стороною. Ну і «спрощенцям» 2-ї групи запропонували невелику компенсацію – збільшили річний оборот з 1,5 до 2,5 млн грн.

Чи зростуть штрафи за порушення?

«Деякі ставки штрафних санкцій збільшені вп'ятеро і навіть удесятеро», – говорить Гліб Ботвінцев, юрист юридичної групи LCF.

Наприклад, у разі непроведення розрахункових операцій через касовий апарат або невидачу касового чека скасовано символічний штраф в 1 грн за перше порушення. Його замінили санкцією в розмірі 100% суми проданих товарів/послуг/робіт (але не менше 850 грн) за перше порушення. А за повторне аналогічне порушення штраф збільшили зі 100 до 150% вартості проданих товарів/послуг/робіт (але не менше 1700 грн).

Єдина поступка – до 1 жовтня 2020 року щодо цього виду штрафів буде перехідний період. За перше порушення підприємця покарають у розмірі 10% вартості проданих товарів/послуг/робіт, за друге оштрафують на 50% суми.

Зростуть й інші штрафи: з 340 грн до 850 грн за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій; з 170 грн до 850 грн за порушення порядку друку контрольної стрічки або спотворення інформації, що міститься в ній; з 85 грн до 850 грн за проведення розрахункових операцій через РРО без попереднього програмування даних про товар або послугу.

Уп'ятеро, до 8500 грн, збільшено штраф за використання РРО, у конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені виробником. Також уп'ятеро, до 850 грн, зросте штраф за неподання звітності, пов'язаної з використанням РРО.

Як працює «кешбек

»?Законопроєкт №1073 вводить в Україні абсолютно новий механізм контролю щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Йдеться про те, що будь-який споживач, який купує товари або послуги, але не отримує при цьому фіскальний чек, має право подати скаргу до податкових органів. Податківці, отримавши «сигнал», проводять перевірку суб'єкта господарської діяльності. І якщо порушення підтверджується, покупець отримує відшкодування в розмірі суми проданих з порушеннями товарів і послуг. Так званий «кешбек».

«Сума «кешбеку», до речі, для покупця пройде без оподаткування. Тобто він отримає 100% чека на карту «чистими», – уточнює Олександра Томашевська, генеральний директор компанії «Е.С.Консалтінг».

За задумом законодавців, така практика дозволить скоротити обсяг тіньових операцій і мінімізувати частку контрабандних товарів.

До слова, перша редакція законопроєкту передбачала, що «кешбек» можна отримати, якщо сума проданих з порушенням товарів або наданих послуг перевищує 100 грн. Але до другого читання цю межу підняли до 850 грн.

Хто «проти»?

Представники кількох бізнес-асоціацій жорстко розкритикували законопроєкти №1053-1 і №1073. Головним чином за те, що вони збільшують фіскальне навантаження на підприємців, змушують їх витрачатися на покупку, встановлення й обслуговування касових апаратів, а також загрожують тим, що податкові органи використовуватимуть збільшені штрафи й інструмент «кешбеку» для тиску на малий бізнес.

«Законопроєкт №1053-1 розроблено частково в рамках старої парадигми, оскільки вимоги щодо сервісного обслуговування РРО, їх пломбування, ведення книг обліку розрахункових операцій, створення і зберігання контрольної стрічки залишаються незмінними», – наводить приклад Юлія Дроговоз, віцепрезидент Української асоціації промисловців і підприємців.

Ще нові законодавчі норми вдарять по онлайн-продавцях. Справа в тому, що інтернет-торгівля часто передбачає поштову або кур'єрську доставку товарів із залученням посередників, які фізично не зможуть видавати покупцям фіскальні чеки. Можливість отримання попередньої або часткової оплати за товар (послугу), замовлення яких здійснюється через інтернет, теж не передбачена.

«Що стосується «кешбеку», то цей механізм створює передумови до незаконного збагачення при перевірках, дає можливість недобросовісним покупцям отримати товар або послугу, і одночасно повернути за неї гроші», – пояснює Юлія Дроговоз.

Відкритим залишилося питання щодо переведення підприємців на програмні РРО. Тобто на програмне забезпечення, яке дозволить вести облік операцій і замінить традиційні касові апарати. Так, прийняті законопроєкти пропонують впровадити нову модель реєстрації РРО, яка передбачає створення фіскального звітного чека в електронній формі. Але вибір програмних касових апаратів досить убогий. Згідно з реєстром РРО, який розміщений на сайті податкової інспекції, їх лише шість.

«До того ж покупець товарів (послуг) не зможе відразу ж на місці перевірити справжність електронного чека, на відміну від чека в друкованій формі. Також незрозуміло, яким чином можна буде упевнитися і в автентичності розрахункових документів», – говорить адвокат Яна Рубчук.

Хто «за»?

Данило Гетманцев обіцяє, що малий бізнес від законодавчих новацій жодним чином не постраждає. За його словами, законопроєкти №1053-1 і №1073 спрямовані на боротьбу зі схемами по ухиленню від оподаткування, які взяв на озброєння саме великий бізнес, користуючись для цього єдиним податком.

Підтримує його і президент Української асоціації виробників, засновник компанії Saturn Олександр Громико, який був серед захисників законопроєктів. «Головна мета – прибрати контрабандистів і, в першу чергу, великі торговельні мережі, які на 40% знаходяться в «тіні» і продають нелегально завезені товари. А якщо підприємець має на товар усі документи і видає фіскальні чеки, йому нема чого боятися», – впевнений Громико.

Наразі законопроєкти №1053-1 і №1073 не підписані ні спікером парламенту, ні президентом. Крім того, депутати від «Європейської солідарності» 23 вересня зареєстрували постанову про скасування прийнятого законопроєкту №1053-1. На момент публікації статті цю постанову Верховна Рада не розглянула.

https://u.to/xaNpFg
 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Cайт ЦСО Шумей М.В. м.Рожнятів

Copyright "Рожнятів сервіс" © 2009 - 2024
Використовуються технології uCoz
radionet