| admin | Дата: Середа, 05.12.2018, 21:28 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| ДРС не погодила проект Закону України щодо кешбеку
30 листопада у прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ відбувся круглий стіл для підприємницької спільноти «Кешбек чи узаконений рекет бізнесу».
Державна регуляторна служба України запропонувала підприємницькій спільноті висловити свою позицію щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким його автори хотіли ввести новий інструмент штрафів для суб’єктів господарювання в системі реєстраторів розрахункових операції. Особливо це стосується суб’єктів підприємницької діяльності, що працюють у сфері громадського харчування торгівлі та послуг.
Думка щодо доцільності цього законопроекту розділилася як серед бізнесу, так і серед експертів.
Серед спікерів: Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України; Сергій Доротич, голова ВГО «Союз захисту підприємництва»; Вячеслав Биковець, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України; Дмитро Видолоб, Асоціація «Союз ювелірів України»; представники Міністерства фінансів України, підприємці.
На думку ДРС, розробником не доведено ефективність практичного застосування механізму державного регулювання, запропонованого проектом Закону, що є порушенням принципу ефективності – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.
Існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність:- збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися в тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
- встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевіркиконтролюючим органом суб’єктів господарювання по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
- неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
- особа може використати чек, який їй не належить;
- при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, така як, наприклад, вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.
Крім того, запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом відкриття окремого рахунку в банку безпосередньо покупцем цього товару та відповідно подальше обслуговування цього рахунка – є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, який може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.
Також йшлося про те, що в аналізі регуляторного впливу до проекту Закону, розробником не надано аналітичного підтвердження (за допомогою статистичних даних) теоретичного опису визначених ним проблем, а також не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом Закону способу вирішення виявлених розробником проблем.
Поряд з іншим, проектом Закону передбачається застосування при реалізації товарів дистанційним способом з доставкою засобами продавця та проведенням розрахунків поза місцезнаходженням господарської одиниці продавця виключно через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
При цьому, проектом Закону не передбачена можливості застосування продавцем новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, можливість застосування яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».
«Як на мене, це аморально провокувати споживачів доносити на продавців за «не такий фіскальний чек» заради повернення їм грошей за покупки. Тим більше, що механізм запропонованого розробниками «кешбеку» не включає ситуацій, коли фіскальний чек взагалі не виданий споживачеві, якщо обов`язковість його видачі передбачена законом. У цих ситуаціях ніякого повернення грошей не буде! До того ж, коли споживач випадково не зберіг чек у разі обов`язковості його надання, він не матиме права на будь-який «кешбек». А це означає, що запропонований механізм «кешбеку» працює несистемно, як чергова лотерея без державних гарантій виплат, і, насправді, ніяких прав споживачів не захищає. У Державному бюджеті України виплати споживачам «кешбеків» не передбачені, і їх не буде. «Кешбек» – це фікція, спрямована проти підприємництва заради перерозподілу ринків. Це лобістський механізм боротьби так званих «офіційних» імпортерів (дилерів, дистриб`юторів, виробників з імпортних комплектуючих) проти «неофіційних» імпортерів, які закуповують агрегати, деталі, комплектуючі тих самих виробів, але в яких нижча ціна. Тобто, це та фікція, яка ніяк не впливає на рівень захисту прав споживачів», – зазначив Дмитро Видолоб, голова Асоціації «Союз ювелірів України».
«Кожна ідея потребує врахування інтересів усіх сторін, а державні органи повинні шукати розумний баланс між запитами сторін. ДРС висловила позицію щодо введення кешбеку. Ми прислуховуємось до думки підприємців та не погодимо цей законопроект. Аналіз регуляторного впливу до нього не відповідає принципам регуляторної політики», – підкреслила Голова ДРС Ксенія Ляпіна.
http://www.drs.gov.ua/press-r....eshbeku
|
| |
| |
