| admin | Дата: Неділя, 01.04.2018, 15:46 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| Уряд хоче пересадити всіх на безнал
Владі виявилося мало органічного зростання безготівкових платежів, і вони вирішили прискорити цей процес. Протягом трьох років у Кабміні хочуть перевести весь бізнес на використання POS -терміналів. Підприємці не в захваті.
Нещодавно Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) оприлюднило проект постанови «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання з приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», що передбачає поступовий перехід суб’єктів господарювання на безготівкові розрахунки з використанням електронних платіжних засобів (платіжних пристроїв або сервісів), інформують Економічні Відомості.
На першому етапі, до 1 липня 2018 р., на таке зобов’язані будуть перейти компанії, що здійснюють сплату податків за загальною системою оподаткування, і суб’єкти платники єдиного податку 4-ї групи. До останніх належать тільки сільськогосподарські підприємства.
Через рік, з 1 липня 2019 р. до них мають приєднатися «єдиноподатники» 2-ї та 3-ї груп, річний обіг яких відповідно становить 1,5 і 3 млн грн на рік. І лише з 1 січня 2020 р. нововведення пошириться на 1-шу групу (300 тис. грн).
Підприємці обурюються. На їхню думку, зробивши такі кроки, держава вкотре почне «віджимати» відсутні надходження до бюджету саме із середнього, малого та мікробізнесу.
Податківці, навпаки, стверджують, що в такий спосіб буде досягнута цивілізована мета – значне скорочення обсягів готівки та, відповідно, збільшення безготівкових розрахунків. Адже, на їхню думку, обсяги використання електронних засобів розрахунку в Україні сьогодні на одному з останніх місць серед європейських держав.
Це не зовсім так. В останні роки зростає кількість споживачів, що віддають перевагу безготівковим розрахункам. За даними Нацбанку, за останні 5 років частка безготівкових розрахунків зросла більш ніж утричі. За підсумками 2017 р. вона становила 39,3% проти 12,4% на кінець 2012 р. За рік проведено понад 3 млрд операцій на загальну суму 2,125 трлн грн.
Зростає й кількість інструментів. Кількість активних платіжних карт торік досягла 32,4 млн шт. Терміналів за останні два роки побільшало на 12,7% (219,2 тис. шт.). У першому півріччі 2017 р. кількість терміналів збільшилася ще на 6,9%. У 2016 р. кількість підприємств у сфері торгівлі та послуг, що пропонують своїм клієнтам розраховуватися карткою, зросла на 11,1% (до 145,9 тис. шт.). У МЕРТ говорять, що «все це збігається з побажаннями простих громадян».
Як зазначає «i» голова громадської ради при Державній регуляторній службі Сергій Доротич, сьогодні наша країна ще не може похвалитися достатньою кількістю банківських операцій і використанням POS-терміналів серед населення.
За його словами, одна з основних причин – тарифи для підприємств для здійснення розрахунків платіжною карткою. Для великих підприємств тариф становить 1,7% від транзакції, для малих і середніх – 2-3%.
«Водночас оператори платіжних карток фактично займають монопольне становище на ринку, і підприємствам нічого не залишається, як погоджуватися з цим та оплачувати підвищені тарифи. Для деяких видів господарської діяльності такий розмір комісії практично нівелює прибуток від їхньої діяльності, що призводить до збільшення частки «тіньової» економіки», – говорить Доротич.
У Євросоюзі це питання жорстко врегульовано Регламентом 2015/751 Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2015 р., яким вводиться обмеження за ставками комісії інтерчейндж на рівні 0,2% для дебетових карток і 0,3% для кредитних карток. Для врегулювання цього питання в законодавчій площині торік у Верховній Раді зареєстровано законопроект №6573, яким передбачено плавний поступовий перехідний період протягом 3 років, що дозволить банкам прогнозовано перейти до європейських ставок комісій, а підприємцям зняти з себе додатковий фінансовий тягар. Однак такий документ ще далекий від ухвалення. Невідомо, чи це станеться взагалі.
У коментарі «i» юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Галина Мельник розповідає, що плановані нововведення приведуть до зниження обсягів виручки, яка «йшла повз касу», не охоплюючись базою єдиного податку.
«Отже, платники єдиного податку першої і другої групи не зможуть занижувати обсяги виручки з метою збереження своєї групи податку, а платники єдиного податку третьої групи також не зможуть зменшувати базу оподаткування (для мети застосування ставки єдиного податку в розмірі 5% без ПДВ або 3% з ПДВ). З огляду на ці міркування, зниження ставок єдиного податку третьої групи для безготівкової виручки навряд чи підтримає держава. Також навряд чи держава погодиться покривати витрати «єдинників» на комісію банків через недоотримання коштів до бюджету диференційованого зниження ставок єдиного податку», – говорить Мельник.
Отже, юрист чітко дає зрозуміти – такий документ нівелює часто використовуване заниження обсягів виручки «єдиноподатниками», щоб платити до скарбниці менше податків. Мета зрозуміла, проте таке навряд чи сподобається суб’єктам підприємництва різних груп.
Скільки взагалі коштуватиме обладнання такими POS-терміналами всіх наших підприємців? Середні разові витрати кожного з них, пов’язані з придбанням, установленням та обслуговуванням становлять відносно невисоку суму – трохи більше 6 тис. грн. У масштабах всієї країни за всі роки впровадження в практику цього документа підприємцям доведеться розщедритися на суму 5,5 млрд грн.
«Річ не у вартості терміналів. Зрозумійте, малий і середній бізнес не довіряє банківській системі. Підприємства після початку ліквідації банків втрачають величезні кошти. Так, невеликі фірми, що, наприклад, мали на розрахункових рахунках (не на депозитах) від 0,5-3 млн грн, під час введення до фінансових установ тимчасових адміністрацій майже назавжди прощаються зі своїми грошима. З ними розраховуватимуться в останню чергу. А це, як свідчить практика, не настає ніколи. А тут ще нас збираються перевести на загальну «терміналізацію», і ми працюватимемо на банки та компанії-виробники такого обладнання», – говорить Сергій Доротич.
Зі свого боку, керівник департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики МЕРТ Денис Гутенко зазначає, що підприємцям не обов’язково купувати такі термінали – вони можуть їх брати в оренду.
«Також є така можливість, як спільне користування терміналом декількома фірмами, що скоротить накладні витрати підприємців. Така практика вже давно реалізується бізнесом спільно з банками та виробниками таких систем. Ще підприємства можуть запроваджувати інтернет-банкінг», – зазначає він.
На все це Сергій Доротич відповідає, що керівники МЕРТ, здається, живуть не в наш час, а думають далеким майбутнім. Адже покриття якісним інтернетом наших багатьох сільських районів залишає бажати кращого.
Також автор матеріалу ознайомився з листом від Профспілки захисту підприємництва міста Хмельницького на ім’я одного з депутатів Верховної Ради, де неможливість широкого впровадження терміналів пояснюють тим, що багато бізнесменів працюють у приміщеннях, де немає напруги мережі у 220 В і часто відбуваються відключення електрики.
Підприємці взагалі впевнені, що нав’язування застосування терміналів та інтернет-банкінгу є просто неприпустимим. Називають конкретні цікаві цифри – в Україні лише 10% підприємств малого та мікробізнесу застосовують у своїй роботі термінали.
Що може очікувати споживача в разі ухвалення такого документа? Підприємці говорять, що їм доведеться збільшити свої ціни від 1 до 3-5%. Додаткові витрати покладуть на споживачів через збільшення собівартості товарів та послуг.
Чи є все це аргументом для влади? Можливо. Однак і перехід на використання POS-терміналів та інтернет-банкінгу теж потрібен. Для цього й передбачено перехідний період.
Держава має вести діалог з підприємцями з цих важливих питань і знаходити компроміс. Інакше, якщо все задумане буде реалізовано на практиці, то, як свідчить досвід, підприємці можуть піти ще більше в «тінь» – не здійснювати значну частину своїх транзакцій за безготівковими розрахунками.
Таке вже було. У 2010 р. Кабмін ухвалив постанову №878, якою зобов’язав усі торгові точки, ресторани та сферу послуг, що використовують касові апарати, з 2012 р. здійснювати розрахунки через платіжні термінали. Однак цю вимогу так і не було виконано.
http://eizvestia.com
|
| |
| |
