| admin | Дата: П`ятниця, 13.09.2019, 11:54 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| Як діяти в разі виходу РРО з ладу
Головними причинами, які можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, є несправність, відсутність зв’язку з Інтернетом або електропостачання господарської одиниці, де його розміщено. Проте виникнення таких обставин зовсім не означає, що розрахунки з покупцями треба припинити. Тож нагадаємо порядок дій суб’єкта господарювання в такій позаштатній ситуації — у разі виходу РРО з ладу.
Якщо РРО вийшов із ладу або тимчасово відключили Інтернет чи електроенергію, здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. Як передбачено ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО), є два варіанти проведення розрахункових операцій:- із використанням резервного РРО за умови, якщо його було належним чином зареєстровано в органах ДФС (якщо Інтернет та електроенергія є, але основний РРО вийшов із ладу);
- із використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (якщо доступу до Інтернету й електроенергії немає або немає резервного РРО).
Зауважимо, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО в разі:- відключення електроенергії — не більше ніж 7 робочих днів;
- виходу РРО з ладу — у період ремонту.
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення, оформивши його наказом по підприємству, про те, що в разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюють до моменту належного підключення резервного РРО або появи електроенергії, про що зазначає в реєстраційній заяві (п. 2 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547, далі — Порядок застосування РРО).
У такому разі суб’єкт господарювання має право не реєструвати й не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) і розрахункові книжки (далі — РК). Для таких РРО в реєстраційному посвідченні зазначають: «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу РРО з ладу або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Проте зверніть увагу: у разі застосування резервного РРО КОРО на нього обов’язково слід зареєструвати (п. 3 гл. 1 р. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547).
Варто зазначити, що у випадку поломки РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (п. 2 ст. 14 Закону про РРО). У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня передання в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний увести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 9 р. ІІІ Порядку застосування РРО).
https://interbuh.com.ua/ua/documents/ib/9427/66085
|
| |
| |
