| shumey | Дата: Вівторок, 25.09.2018, 14:33 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 3
Група: Администраторы
Повідомлень: 63
Статус: Offline
| Використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації: відповідальність для платника
Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.
При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.
Фактично після закінчення строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність РРО в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).
У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року №11.
Отже, при використанні суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону №265.
Тобто подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 тягне накладення фінансових санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265 у таких розмірах:
- вчинене вперше – 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону №265, товарів (послуг).
Крім того, відповідно до ст. 155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на – осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим.1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/351420.html
|
| |
| |
