| admin | Дата: Четвер, 28.10.2010, 19:48 | Повідомлення # 1 |
|
Ранг 10
Група: Администраторы
Повідомлень: 2045
Статус: Offline
| Касові апарати – з чого все починалось?
Будь-який вид підприємницької діяльності у будь-які часи спрямований на отримання прибутку. Однак впродовж століть торговці, особливо зайняті у сфері торгівлі, не мали змоги точно підрахувати, які ж доходи приносить їх діяльність. Для цього, перш за все, потрібно було записувати в гросбухи (бухгалтерські книги) відомості про надходження і продаж товару, та мало хто цим займався. До того ж, не завжди відомості в гросбухах були вірними, бо, продавці, клерки, прикажчики і службовці надавали власнику магазина далеко не достовірні дані. При цьому господар ніяк не міг перевірити, чи повні відомості надають йому підлеглі. Така ситуація надавала працівникам широкі можливості для зловживань та розкрадання грошей. Особливо це відносилось до великих магазинів із значним товарообігом. Проте багато грошей – багато проблем. І одна з найважливіших, яка постала, – це контроль за рухом готівкових коштів.
У 1875 році першим, хто спробував автоматизувати грошові операції, був винахідник Девід Браун. Він одержав патент на «апарат для транспортування товарів, готівки і інших дрібних вантажів». Цей апарат був створений для контролю над усіма розрахунками в магазині. Система виглядала як канат, що було натягнуто під стелею через весь магазин, до якого прикріплялися корзини. Продавець, одержуючи від клієнта платню, просто відправляв гроші касиру, який таким же чином повертав здачу і чек. У крупному універмазі касир сидів у центрі «павутини», по нитках якої до нього стікалася готівка з різних відділів.
Вперше система Брауна була успішно випробувана у великому меблевому магазині в Массачусетсі у 1879 році. Після цього вона стала затребуваною у всіх економічно розвинених країнах. У 1882 році власник того ж самого меблевого магазину Вільям Лемсон викупив у винахідника право на використання механізму. У тому ж році Лемсон заснував у Бостоні фірму Lamson Cash Railway Company, де спробував змінити апарат Брауна. Його «механічний кур'єр» - це були нахилені з одного боку до касира рейки, по яких переміщалися вагончики з грошима. Прослужив він багато років.
У 1879 році патент на перший контрольно-касовий апарат був виданий людині на ім’я Джеймс Рітті. Він був торговцем і власником кафе в Дейтоне (США). Приводом для створення першого касового апарату стали постійні крадіжки працівників його кафе. Природньо, Джеймсу здалося дивним те, що його кафе майже не приносить прибутку не дивлячись на те, що в ньому постійно буває багато відвідувачів. Сама ідея створення касового апарату (ККМ) виникла, коли Джеймс Рітті, знаходячись на кораблі, випадково зайшов в машинне відділяння і побачив там механізм, який виробляв автоматичний відлік оборотів двигуна. Джеймс вмить уявив собі механізм, який би міг запам'ятовувати кожну покупку в його кафе. І після повернення додому йому вдалося досить швидко зібрати такий касовий апарат. Перша модель такого апарату відмічала всі торгові операції на спеціальному диску, проте майже відразу був придуманий і індикатор, який давав можливість продавцю і покупцю бачити, яка підкарбовується ціна на той або інший товар, що придбавався. Таким чином, обслуга кафе позбавлялася шансів незаконно привласнювати виручку.
Через деякий час заповзятливий Рітті придумав пристосування, яке фіксувало кожну торгову операцію на папері. Дякуючи цьому господар закладу міг порівнювати кількість зроблених покупок з тим, що відбито на папері. Про перший касовий апарат дізналися багато бізнесменів, і тоді Джеймс Рітті став напрацьовувати їх у великій кількості, але пізніше продав це виробництво Джону Паттерсону за тисячу доларів. Він удосконалив цей касовий апарат, поставивши в ньому дзвоник, що дзвенів при відкритті грошового ящика, а також пристрій, здатний друкувати чеки. У 1884 році цей винахідник став засновником компанії National Cash Register Company. Саме під брендом цієї компанії і був випущений перший в світі касовий апарат з механікою. Який став популярним у всьому світі.
У Росії перші касові апарати з'явилися з-за кордону. Ще до революції вони стали частиною інтер'єру дорогих ресторанів. І як частина дизайну мали вельми витончену форму, були оброблені сріблом, майстерним різьбленням, інкрустацією і позолотою. Деяким майстрам радянських сервісів по ремонту ККМ (конрольно-касових машин) ще вдалося побачити ці антикварні пристрої. Найцікавіше, що вони ще діяли. Так у ресторанах радянського часу можна було побачити касові апарати «Национал». Цей громіздкий пристрій було оброблено сріблом, довіряли його тільки найдосвідченішим майстрам.
Після війни каси починають активно використовувати в радянській торгівлі. Правда, вироблялися вони тільки поки що на Заході. У великих магазинах можна було зустріти каси «HUGEN», «ZEKURA», «SWEDA», «NATIONAL». Перші радянські касові апарати стали з'являтися в 50-60 роках, але значного поширення вони не набули, оскільки їх надійність залишала бажати кращого. Проте на початку 80-х років у цьому питанні відбувається практично революція. По радянських магазинах починає тріумфальний рух «Ока» - нова радянська ККМ, яка поступово витісняючи зарубіжні аналоги. Проте, «Ока» не була повністю радянською розробкою. Прототипом цього був пристрій куплений у шведів і модернізований під потреби радянської торгівлі. Зокрема, було прибрано низку лічильників, які були не актуальні для планової економіки. Потім виробництвом цієї ККМ зайнявся Рязанський завод рахунково-аналітичних машин.
Перший електронний касовий апарат був створений в Курську, називався він «Искра 302» і важив близько 50 кг. Це стало причиною того, що в торгівлі він не знайшов застосування, де, як і раніше, фаворитом залишалася проста і надійна «Ока». Втім, незабаром з'явилися нові розробки, і на зміну «Оке» прийшло нове покоління електронних каонрольно-касових пристроїв «Ока-400» і «Ока-500».
Із розширенням торгівлі в 90-х роках радянські заводи не могли задовольнити попит на касові апарати, тому в СРСР стали завозити імпортні пристрої. Оскільки такі апарати мали абсолютно різні характеристики, то продаж ККМ потребувала жорсткішого регулювання. Таким чином з 1993 року, після ухвалення Закону РФ №5215-1 «Про застосування ККМ при здійсненні грошових розрахунків з населенням», у виробництві і використанні ККМ стали приділяти увагу двом напрямам: обліку грошових коштів і захисту прав споживача.
В Україні регламентоване використання касових апаратів також починається з 1993 року. У цей час стали з’являтися і українські виробники касових апаратів. Першим документом, що зобов’язував використовувати контрольно-касові апарати, був Декрет Кабінету Міністрів України від 08.04.93 №32-93 «Про застосування контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згодом виявилося, що для ефективного застосування контрольно-касових апаратів слід удосконалити і розширити відповідну законодавчу базу. Так, замість Декрету набрав чинності Закон України від 06.07.95 N265/95-ВР «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Цей Закон у подальшому було викладено у новій редакції від 01.06.00 N 1776-III, і він вже мав назву «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Ця редакція Закону зі змінами та доповненнями діє і на сьогодні.
Отже, час рухається уперед дуже швидко, а з ним розвиваються технології, зокрема, і з виробництва касових апаратів. І зараз ми можемо спостерігати, як стримко розвивається ця сфера. Розвиток комп’ютерної техніки зумовив появу та поширення новітніх інформаційних технологій. Касові апарати від примітивних механізмів для зручного ведення обліку грошових коштів перетворилися у сучасні електронні контрольно-касові апарати, електронні контрольно-касові реєстратори, комп'ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо. Візьмемо, наприклад, реєстратор розрахункових операцій з Bluetooth, який є інноваційним рішенням в автоматизації процесу виїзної торгівлі та виїзного сервісу. Він допомогає узаконити процеси готівкових розрахунків для Інтернет-магазинів, FMCG-компаній (fast moving consumer goods), виїзних та виносних торгових точок. Гадаймо, наші попередники навіть не мріяли про такі «зручності» у веденні бізнесу.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що безперечно позитивними тенденціями є те, що ринок касових апаратів у нашій державі розвивається безупинно, бо автоматизація бізнес-процесів постійно залишається актуальною проблемою.
Оскільки автоматизація виробничих процесів дозволяє бачити найбільш повну «картину» функціонування бізнесу, це у свою чергу є один із важелів у створенні умов для покращення взаємовідносин суб’єктів підприємництва з податковою службою.
По матеріалах відділу масово-роз’яснювальної роботи управління МРР та звернень громадян ДПА у Донецькій області
|
| |
| |
